Роздуми над посланням до Рим. 8,11-13

Восьма глава послання до Римлян вводить нас до таїнства, що стосується звільнення від душевного і тілесного рабства, яке є наслідком інфекції первородного гріха в нас. У першому і другому віршах згадується про визволення від закону гріха і смерті, яке стало можливим завдяки закону Духа, який дає життя у Христі Ісусі. Закон Духа означає, що щось повторюється, що тут йдеться про закономірність. Якщо ми прийняли Духа Божого, і якщо чуємо та реалізуємо Його голос через совість, то ми є людьми духовними, а не тілесними. У 11 вірші сказано, що якщо в нас є Дух Того, Хто воскресив Христа, то Він оживить і наші смертні тіла. Що означає термін «оживити»?

Первородний гріх діє в області душевності і впливає  також на фізичне матеріальне тіло. У фізичному тілі діють тілесні пожадливості, які поневолюють людину. В душі діє егоїзм і людська пиха з багатьма проявами, які також зневолюють людину. Людський дух, створений на Божий образ, є в глибині людської душі. Якщо ми прийняли Ісуса за свого Спасителя і Господа, і якщо через віру і правдиве покаяння також прийняли  Святого Духа так, як апостоли в день П’ятидесятниці, то треба, щоб через чисту любов до Бога ми давали простір Святому Духу, щоб Він міг  проникати до нашої душі і оживляти її. Любити Бога означає втратити свою душу заради Христа і Його Євангелія (див. Мк. 8,34). Втрачати душу заради Ісуса означає реалізувати Тайну Хрещення, яким ми були  занурені до Христової смерті і прищеплені до Його нового, воскреслого життя.

Це пов’язано з першою і найбільшою заповіддю: любити Бога всім серцем, всією душею і всіма силами. Це треба реалізувати, насамперед, у внутрішній молитві. Хоча б  одну хвилину на день реалізовуй цю любов. Як? Усвідом на хвилину, що Бог тебе бачить. Також усвідом Христову смерть, яка виражена словами: «Отче, в руки Твої віддаю дух мій». Також усвідом хвилину своєї смерті і свідомо звільни свій дух від душевності, пов’язаної з багатьма марнотами, страхами, планами. Просто в той момент люби Бога всією душею. Це означає: все залишити і цілковито віддайся тільки Богу. Також люби Бога усією силою свого духа. Він у тобі і за тебе буде заступатися стогонами невимовними (пор. Рим 8,26). Ця чиста любов, поєднана з повною відданістю Богу, дає простір для Святого Духа. Він просвітить твій розум і буде зміцнювати й оздоровлювати твою волю. А тоді настане процес оживлення, освячення твоєї душі і тіла.

Завантажити: Роздуми над посланням до Рим. 8,11-13