Галерея
«… щоб ви пізнали, що Отець є в Мені, а Я в Отці»
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Вчення про Христа мусить бути поєднане з внутрішньою молитвою
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Все мусить бути побудоване на правдивій основі, а нею є Христос
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Річниця ювілейної обнови Хрещення
В неділю, 6 липня 2014р., мине рівно рік від ювілейної обнови Хрещення в Дніпрі у Києві. Ми живо пригадуємо, як в надвечір’я празника Різдва св. Івана Хрестителя Патріарх Ілля Візантійського Вселенського Патріархату, перед храмом св. Софії в Києві під час урочистої Літургії проголосив за святого чеського проповідника покаяння і пророка Івана Міліча з Кромнержижа. Після урочистої Літургії, ми, віруючі УП ГКЦ, разом зі своїми єпископами і з Патріархом Іллею, співаючи пісні, пішли урочистою ходою з хоругвами і транспарантами від храму св. Софії до пам’ятника св. Ольги, св. Андрія і слов’янських апостолів св. Кирила і Методія.
Зміна думання, а також і стилю життя
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Роздуми над Словом Життя Ів. 14,1-2
«Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте. В домі Отця мого багато осель. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо приготувати вам місце»
В 14 главі Євангелія від Івана подані глибокі правди, що стосуються таїнства внутрішньої єдності з Христом і з Небесним Отцем. І це таїнство пов’язане зі Святим Духом. Ці глибокі правди Ісус сказав у вечір перед своєю смертю. Він говорить про віру в Нього і про любов, яка проявляється дотримуванням Його заповідей. Два тижні ми будемо повторювати перші два вірші з 14 глави.
У першому вірші Ісус каже: «Хай не тривожиться серце ваше!». Це слово стосується і тебе особисто. Щодня приходять ситуації, коли твоє серце тривожиться, приходять різні тиски і страхи, людина бачить, як зло і брехня руйнують правду і добро. Це питання нашого здоров’я, обов’язків, фінансових проблем, проблем в сім’ї, війни на Сході України…
Слово Життя Ів. 14,1-2 (від 6.7. до 20.7.2014)
«Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте.
В домі Отця мого багато осель. Коли б не так, то я сказав би вам;
іду бо приготувати вам місце».
Суть духовного життя – втратити свою душу ради Христа
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Обнова народу починається з обнови Церкви
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
РОЗКІШНІ ТРОЯНДИ
До недільного свята я мала обов’язок потурбуватися за квіти до Церкви. Мені впали в око сусідські гарні троянди в квітнику. Знаючи, що сусідка всім серцем прив’язана до тих троянд, в безбожності я собі подумала, що ті троянди дуже би пасували до нашої Церкви. Коли вона якраз поралася в квітнику, впевнена в тому, що сусідка (а вона часто давала для Церкви квіти) не відмовить мені в тому, що ці троянди я хочу для Церкви, я негайно попросила її за ці квіти.
Єретик не може бути проголошений святим
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Період після заснування перших християнських громад
д) Період після заснування перших християнських громад
Святий Дух постійно діє у своїй Церкві найрізноманітнішим способом. Діє аж до сьогодні, а особливо цими днями. В період до 3-го століття Святий Дух діяв особливим способом, даючи християнам надзвичайну відвагу. У Римській імперії, починаючи від імператора Нерона, розпочалось жорстоке переслідування християн, яке тривало аж до 313 року, коли імператор Константин проголосив свободу віросповідання і сам прийняв християнство. Нерон наказав повісити християн на хресті, полити смолою і підпалили їх. Імператор Калігула годував тілами християн хижих риб. В інших випадках, християн кидали на розтерзання диким звірам на арені. Їх жахливо мучили, при чому серед них не були лише дорослі чоловіки, але й діти, жінки, старці. Історичні книги розповідають нам про славне мучеництво цих християн, які сміливо йшли на муки і на смерть, а багато хто навіть з великою радістю. Часто вистачало тільки жесту, що вони відрікаються Христа, і могли би врятувати своє життя. Однак вони цього не зробили. Вони добре усвідомлювали Ісусові слова: «Хто погубить своє життя ради мене, той його знайде» (Мт. 16,25). «Кожен, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним.











