Коментар ВВП до інтерв’ю журналіста з пропагандистом гомосексуалізму ‒ ватиканським радником, священиком Джеймсом Мартіном, єзуїтом /VІІ частина: Зусилля щодо схвалення гомосексуалізму Церквою/
22.09.2020
Єзуїт Мартін: Церква повинна допомагати переслідуваним меншинам, а не посилювати переслідування.
Коментар: Тут Мартін маніпулює, нібито гомосексуалісти були переслідуваною меншістю, і Церква повинна їм допомагати. Запитуємо: Чи гомосексуалізм є гріхом, чи ні? Так! А як Церква повинна допомагати тим, які знаходяться в рабстві гріха? Вести їх до спасенного покаяння, а не легалізувати гріх, як цього домагається Мартін. Що стосується світських законів, то хіба існують сьогодні такі закони, які переслідують гомосексуалістів? Ні, навпаки, у всьому світі вводяться закони, що переслідують тих, які захищають себе від цієї аморальної інвазії. Достатньо лише сказати правду про гомосексуалізм, і за це слідує покарання навіть 3 роками в’язниці. Людина, яка захищає природні цінності, такі як сім’я і виховання дітей, цим уже нібито дискримінує гомосексуалістів і може опинитися в суді. Але це дискримінація більшості! Через гомосексуалістів навіть була скасована презумпція невинності, так що сьогодні гомосексуаліст може звинувачувати без причини кого завгодно, а той повинен упокорятися перед ним і доводити в суді, що не провинився проти нього. Це вершина дискримінації. А Церква повинна це підтримувати? Більше того, що стосується цього т.зв. переслідування ‒ від кого, на думку Мартіна, Церква повинна захищати гомосексуалістів? Насправді, від Бога і від Його законів! Це абсурд!
Мартін: У таких ситуаціях ми завжди повинні звертатися до Ісуса ‒ чоловіка, який звертався до тих, хто був на узбіччі або кого переслідували.
Коментар: Це наступна груба маніпуляція. Ісус ‒ не тільки Чоловік, і Він не відміняв Божий закон. Він завжди називав гріх гріхом. Він прийшов заради каянників, які відділяються від гріха і прагнуть спасіння. Гомосексуалісти, які не бажають каятися, відкидають Спасителя. Крім того, вони домагаються скасування Божих і природних законів та переслідують сім’ю і кожне моральне суспільство. Існує різниця між нерозкаяним і розкаяним гомосексуалістом, який схиляється перед Божим законом так, як кожен інший розкаяний грішник. Такому Ісус прощає гріх. Однак Мартін апріорі відкидає покаяння ‒ ніякого покаяння і ніякого відвернення від гріха! Яка це диявольська гордість: єзуїт Мартін підпорядковує Божі закони диктату аморальності.
Мартін: Подумайте, як Він (Ісус) поводився з такими людьми, як римський сотник і самарянка, людьми з-поза єврейської культури. Чи Він виключає їх? Ні…
Коментар: Ісус поставив у приклад римського сотника як зразок віри, а самарянка відкрила Сихем для Ісусової місії. Ніхто з них не мав нічого спільного з гріхом содомії.
Мартін: Він чинить навпаки. Він нав’язує з ними відносини.
Коментар: Які відносини з цими людьми нав’язує Ісус? Ні в якому разі не гріховні відносини, як підсуває Мартін, але це відношення, яке вкаже їм правду і веде їх до правдивого навернення і покаяння з метою спасіння душі. Але Мартін має прямо протилежну мету.
Мартін: «… навіть якщо Його (Ісуса) за це критикують. Ісус повинен бути прикладом для нас».
Коментар: Мартін пов’язує дві області, між якими не існує ніякого зв’язку. Мартін розуміє, що його справедливо критикують за пропихання аморальності і бунту проти Божих Заповідей. Він зробить трюк і скаже, що Ісуса також критикували і що Він повинен бути прикладом для нас. Це черговий обман і маніпуляція Мартіна! Ісуса не тільки критикували, але й засудили на смерть, ‒ але не за протидію моральним і Божим законам. Він страждав і помер за нас, за наші гріхи, щоб врятувати і спасти нас. У цьому діаметральна різниця між тим, що просуває Мартін, і тим, що проповідував Господь Ісус. Мартін просуває брехню і цілу систему смерті, а Господь Ісус ‒ правду і життя.
Мартін: Я завжди кажу людям, що вони можуть цього не знати, але вони (гомосексуалісти) хрестили ваших дітей, відвідували вас у лікарні, вислуховували ваші сповіді, вчили вас у школі і хоронили ваших батьків. І вони робили все це, в той час як люди знущалися над ними або говорили, що їх не повинно бути.
Коментар: В Америці Церква повинна була заплатити 2 мільярди доларів за суди, щоб зам’яти педофільні і гомосексуальні скандали священиків-гомосексуалістів. Бенедикт XVI під час кожної зі своїх апостольських подорожей ‒ чи це в Австралії, чи в Ірландії, чи в Америці, ‒ вибачався за злочини, вчинені священиками гомосексуалістами і педофілами. Так, вони хрестили ваших дітей, але згодом ними сексуально зловживали, а цього Мартін вже не скаже. А наступне ‒ ці содоміти, які зневажили священство, винні в тому, що тепер громадськість дивиться майже на кожного священика як на гомосексуального педофіла, який становить загрозу для дітей! А до того ж, через це багато людей відпало від Церкви, а також від Бога і від шляху спасіння.
Єзуїт Мартін: Церква повинна допомагати переслідуваним меншинам, а не посилювати переслідування.
Коментар: ЛГБТ-групи сьогодні не переслідуються, але привілеюються! Крім того, вони нетерпимі, агресивні і встановлюють диктатуру. Вони відчувають себе дискримінованими навіть тим, що сім’я як така взагалі існує. Церква повинна захищати сім’ю і бідних дітей, а не тих, хто їх морально нищить. У деяких країнах вже не можна використовувати слова «батько», «мати», але через гомосексуалістів довелося ввести терміни «батько 1», «батько 2», і навіть новонароджену дитину не можна назвати хлопчиком або дівчинкою. Мета цього деструктивного руху, підтримуваного політичними структурами і антизаконами, полягає в тому, щоб зруйнувати не тільки сім’ю як основну клітину суспільства, але й Христове вчення і Його Церкву.
Мартін: Але через те, що вони відчувають себе такими переслідуваними і небажаними, більшість із них бояться говорити про це (про свою гомосексуальність)…
Коментар: Те, що священик-гомосексуаліст відчуває себе небажаним, не є питанням суб’єктивної думки деяких віруючих або священиків. Для нього самого, якщо він бажає власного спасіння, содомія небажана. Він сам повинен протистояти їй, а не робити зі себе страждаючу жертву і бажати, щоб усі масово порушували Божі закони і поважали його грубу аморальність, начебто це була нова норма. Мартін грубо маніпулює. Гріх гомосексуалізму набагато важчий, ніж гріх целібатного священика, який згрішив з жінкою. Така людина повинна каятися. Однак частиною правдивого покаяння за гомосексуальний вчинок є і те, що содоміт позбавляється священства. Святий Пій V наказав, що якщо якийсь клірик вчинить содомію ‒ чи це священик, чи монах, чи єпископ, ‒ то за цей злочин він повинен бути позбавлений церковного сану і постати перед світським судом для справедливого покарання. Сьогодні світський суд не карає содомітів, але, згідно зі Святим Письмом і Традицією, така особа не може діяти як священик, навіть якщо б він був каянником. Хто має ці схильності, взагалі не може перебувати в семінарії чи в монастирі. Для нього не існує шляху священства. Він повинен боротися за чистоту заради спасіння душі, але не може бути священиком. Якщо робляться винятки і гомосексуалістів висвячують на священиків, результатом є внутрішня деморалізація Церкви і згіршення для світу.
Мартін: І покажіть їм, як просить Ісус: любов, милосердя і відкритість.
Коментар: Ісус не просить, щоб ми схвалили содомію, зловживаючи словами «любов» і «милосердя». Справжні любов, милосердя і відкритість пов’язані з Божими Заповідями, покаянням і униканням близької нагоди до гріха.
Любов означає застерігати содомітів від шляху до вічної погибелі. ККЦ (Катехизм) підступно зловживає термінами «повага», «співчуття» і «тактовність», щоб приховано узаконити гомосексуалізм.
Милосердя означає наперед публічно вказати на наслідки содомії: різні форми гепатиту та інших інфекційних захворювань, смертельний СНІД, рак статевих органів; вказати на правдиву статистику психічних захворювань і злочинності. Факти і медична наука доводять, що це зовсім не здоровий спосіб життя. Операція по зміні статі ‒ це жорстокість стосовно обманених молодих людей! З боку єзуїта Мартіна жорстокістю є також категорично відкидати конверсійну терапію.
Відкритість щодо содомітів пов’язана з наголошуванням на тому, що жоден нерозкаяний гомосексуаліст не ввійде в Царство Боже. Відкритість означає визнати, що гомосексуалізм був виключений зі списку хвороб у 1973 році під політичним і психологічним тиском. Що стосується Мартіна, він в інтерв’ю відкрито бреше і зловживає Святим Письмом та вченням Церкви.
Висновок
Мартін має наступну мету: щоб священик, який є таємним гомосексуалістом, міг бути в Церкві вже легально публічним гомосексуалістом. Це повинні приймати католики, інші священики і вся Церква. Але це духовне самогубство. Поставити Христового священика, який захищає Христові заповіді, на один рівень зі священиком, який є публічним гомосексуалістом ‒ це введення в Церкві нових парадигм. Тим самим Церква вже перестає бути Церквою і стає синагогою сатани. Це мета єзуїта Мартіна, а також мета недійсного папи єзуїта Бергольйо.
Дорогі християни і люди доброї волі Білорусі, коментар ВВП, що складається з семи частин, проти єзуїтського пропагандиста содомії ми даємо вам для захисту від цієї моральної епідемії. Сьогодні її пропагують церковні юди. До них належать і архиєпископ Кондрусевич та недійсний папа Бергольйо. Аморальна інфекція єзуїта Мартіна почала заражати Білорусь у той час, коли церковні юди організовували майдан. Крім підступних проповідей і листів архиєпископа Кондрусевича, майдан підтримували також церковні заходи, такі як, наприклад, подорожі статуї св. архангела Михаїла, т.зв. Хресні дороги та інші маніпуляційні набоженства. Їхньою метою був державний переворот і просування гендерної сатанізації Білорусі. Апостатичний Ватикан не лінувався. Бергольйо на кілька днів послав свого делегата, а потім призначив нунція з метою просування глобалізаційного самогубства останнього народу в Європі, який досі протистояв цьому шляху.
Християни і люди доброї волі Білорусі! Продовжуйте боротися на боці вашого президента. У ці дні моліться в сім’ях Святу годину з 20:00 до 21:00 за Божу допомогу. Бог вас вислухає і врятує!
Візантійський Вселенський (Католицький) Патріархат
Візантійський Вселенський (Католицький) Патріархат (ВВП) ‒ це спільнота монахів, священиків та єпископів, які живуть у монастирях. Очолює ВВП Патріарх Ілля з двома єпископами-секретарями: + Тимотеєм і + Методієм. ВВП виник через необхідність захищати основні істини християнської віри від єресей і апостазії. Псевдопапу Бергольйо ВВП не визнає і йому не підпорядковується.
