Іване, що нам робити?
Коли Іван Хреститель хрестив у Йордані, приходили до нього різні групи людей і питали його: «Що нам робити?»
Кожен з нас опиняється в ситуації, коли шукає Божу волю. Людина точно не знає, що робити. Має перед собою багато варіантів і шукає, якою є Божа воля. Однак не зійде жоден ангел, який би сказав: «Я чітко покажу тобі, яка є Божа воля». Пізнання Божого голосу залежить від чистоти нашого серця. У кожного це по-іншому, і це таїнство. Це питання первородного гріха, людської свободи, питання нашої співпраці з Богом, а також питання наших гріхів. Це дуже складне питання, і тільки Бог знає, чому це так чи інакше.
Ми перебуваємо в духовній боротьбі. В часі ми боремося за спасіння наших душ. Все залежить від кожного з нас і від нашої боротьби віри, бо ми боремося і за інших. Так, як через віру Авраама, Бог дав благословення багатьом поколінням, так само і через нашу віру, через те, що ми робимо, Бог дає благословення не тільки в цьому часі, але це має вплив і на майбутні покоління.
Що нам робити? Це питання ставили Івану Хрестителю натовпи людей. Це питання поставив Господу і апостол Павло, коли Бог скинув його з коня на дорозі до Дамаску, коли він їхав вбивати християн. Він осліп, але перед тим бачив яскраве світло, а в ньому Ісуса. Павло запитав Його: «Що мені робити?». Господь сказав йому: «Йди в Дамаск і там скажуть, що маєш робити». У Дамаску фарисеєві Савлові Бог через звичайного чоловіка сказав, що має робити. Він повинен був чинити покаяння і охреститися. Через покаяння він відкрився Божому Духу і за кілька хвилин з Христового ворога він став найбільшим апостолом. Це зробила Божа благодать через покаяння і через те, що він щиро з усього серця запитав: Що мені робити?
Кожен з нас тепер може запитати: «А що ж нам робити в ситуації, яка є у світі і в Церкві?» Для кожного з нас протягом усього життя найважливішою річчю є постійно чинити покаяння. Що таке покаяння? Повертатись до Божої присутності. Навіть якщо зроблю малий гріх, цей гріх має привести мене до Бога, де я повинен усвідомити, що Бог буде мене судити. Якщо каюсь, Дух Божий дасть мені світло, бо я знаходжусь в правді. А якщо я перебуваю в світлі, здійснюється Боже слово: «Коли ходимо у світлі, як Він Сам у світлі, то маємо єдність один з одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від кожного гріха» (1 Ів. 1,7) Життя християнина – це життя в Божій присутності, а життя в Божій присутності – це постійне покаяння. Тим, які люблять Бога, усе сприяє на добро, і гріхи, і пекло, і демони. Але головне – щоб ми любили Бога і знали, що в нас тече кров мучеників. Як тисячі і десятки тисяч мучеників, ми повинні бути готові віддати життя за Христа і за безсмертні душі.
Отож, що нам робити?
По-перше – молитися, щоб залишитися вірними Ісусу Христу і тим, які захищають і представляють Його та правдиву віру, які не мають духа світа і брехні, але Духа Божого, Духа Христа.
По-друге – визнавати свою віру. Ісус сказав: «Хто визнає Мене перед людьми, того і Я визнаю перед Отцем Моїм Небесним» (Мт. 10,32).
Зрештою, ми всі хочемо йти до неба. Я хочу бути спасенним і хочу, щоб на кожного з вас прийшло Боже благословення. Як сказав святий Василій: «Небо є велике, отож, чого боятися?» Бог може ще сьогодні покликати нас у вічність. Хто може продовжити своє життя хоча б на один лікоть? (див. Мт. 6,27) Ніхто. Все в руках Божих. Однак ми не хочемо вмерти як зрадники, але як свідки Ісуса Христа, як справжні мученики, які хочуть захищати правдиву віру. Навіть якщо б нас було мало, через вашу віру і відвагу Бог хоче врятувати весь народ. Україна не буде спасенна без Ісуса і без людей, які відважно виступлять за Ісуса і не похитнуться, навіть якщо б треба було заплатити головою, як заплатив головою Іван Хреститель. Іван Хреститель казав Іроду: «Не дозволено тобі мати жінку твого брата». Він стояв за цим словом і не відступив. І ми повинні мати такого ж Духа, як Іван Хреститель – Духа, якого мав святий Василій, якого мали мученики, які за правдиву віру переносили терпіння в таборах Сибіру, Духа, якого мали святі, а особливо Святого Духа, якого мала Пресвята Богородиця. Вона сказала Богу своє «ТАК». Вона сміливо стояла під хрестом і не боялася. Апостоли боялися, а Вона була відважна. Ми повинні бути Її синами і дочками, щоб мужньо стояти під Ісусовим хрестом, незважаючи на те, що відбувається навколо нас, щоб сміливо свідчити і проводити місії. Що ми повинні робити? Захищати Ісуса Христа і спасти для Нього хоча б одну душу.
Тому просімо і сьогодні, щоб знову зійшов той самий Дух Божий, який був в апостолах і пророках, щоб ми сміливо захищали Ісуса Христа, боролися за спасіння душ і передавали вогонь ревності і чистої любові майбутньому поколінню. Бог дає нам шанс, щоб ми були сміливі, не боялися, дивилися Ісусові в очі і усвідомлювали реальність Божого суду і вічності. Також треба усвідомлювати, що з нами є ціле небо – ангели, святі, Пресвята Богородиця. І навіть якщо б проти нас ішов диявол з цілою армією і хотів нас залякати, Бог є з нами, і наша боротьба не є нашою – це Божа боротьба. Ми повинні робити кроки віри, а Бог буде робити чуда. Так, як Мойсей мав вдарити палицею в море і воно розступилося. Море зла, яке є над нашим народом, хмари демонів, які збираються, щоб погубити душі, через вашу віру і відвагу мусять відступити. Той, хто є в вас, сильніший, ніж той, хто в світі. У вас є Ісус Христос, а у світі є диявол, який хоче нищити душі. Будьте сміливі і Бог буде благословити вас, покаже, що Він живий, присутній, що Він є Бог, Який віддав за нас свого Єдинородного Сина. Він є Бог, який любить нас. Диявол може виграти багато битв, але переможцем війни є Ісус. Він Альфа і Омега, Він має останнє слово. Коли прийде Божий суд, Він зв’яже сатану і кине його у вогненне озеро. Але тепер ще триває боротьба, тепер диявол ще може нищити. Тому треба сміливих чоловіків і жінок, які будуть витривалими, як вдова, яка просила з такою наполегливістю, що несправедливий суддя дав їй те, що просила (див. Лк. 18,2 наст.). І ви з такою ж наполегливістю взивайте до Бога. Перемога залежить від кожного з Вас. Бог рахується з кожним з вас, з вашою вірою. Через вашу віру діє Божа всемогутність. Ви маєте сміливо робити кроки віри, а Бог буде діяти. Так було в часи Христа, так було в часи святих, а так є і сьогодні. Боротьба проти диявола, боротьба за спасіння душ триває протягом всієї історії людства. Ми опиняємося в цій боротьбі. Однак мусимо знати, що так, як Бог був з Мойсеєм, так, як був зі св. Іваном Хрестителем, зі святими апостолами, зі св. Василієм, так само Ісус є і з кожним з вас. Він покаже вам Свою силу. І навіть якщо б ви не побачили плодів вашої віри тут, на землі, то точно побачите їх в годину смерті, коли поглянете Ісусові в очі, і Він вам скаже: «Увійди в радість свого Господа. Ти був вірний в малому – поставлю тебе над великим» (див. Мт. 25,21-23).
Завантажити: Іване, що нам робити?
