«І прибув Ісус до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, яке Яків дав синові своєму Йосипові. Там і криниця Якова була. Втомившись з дороги, Ісус сів біля криниці. Було ж близько шостої години. І надійшла жінка з Самарії набрати води. А Ісус каже до неї: „Дай Мені напитися!”» (Ів. 4,5-7).

Спершу поставмо питання: Хто є Ісус, а хто є самарянка? Ісус є істинний Бог. Самарянка походила з народу, який виник шляхом змішування поганського месопотамського населення з залишками північно-ізраїльських племен. Тому євреї погорджували ними і не вважали їх справжніми ізраїльтянами. Ісуса, хоча Він був Богом, жінка вважала лише незнайомцем. Коли вона прийшла до криниці, Ісус сказав їй: «Дай мені напитися!». Іншими словами: «Я прагну!». Згодом, на Голготі, коли Ісус помирав у великих болях, коли з Його ран текла кров, а Його вороги насміхалися з Нього − саме там Він також промовив: «Прагну».