Самі буддисти згідні з характеристикою буддизму, яка говорить, що буддизм – це релігія без Бога і без душі, тобто атеїзм.

Буддисти вважають вкрай принизливо приймати існування Вищої Істоти, яка чуває над своїм творінням і керує людським життям. Буддистам дозволено поклонятися різним богам, але вважається, що вони («боги») також підлягають розпаду і стоять на нижчому рівні, ніж людина, і на значно нижчому, ніж Будда у своїй «досконалості» і ніж ті, які до його досконалості наближаються. Як це не парадоксально, один лама закликав всіх «“просвічених”, справжніх учнів Будди, щоб привели на шлях порятунку християнських варварів Європи, які до сих пір застрягли в глибині прірви релігійного невігластва».

Буддизм рішуче бореться проти правди про Бога, як Творця світу і не визнає доктрини про те, що Бог дав світові спасіння. На відміну від християнства, буддизм проповідує абсолютне неприйняття світу. Його ідеал – повне знищення світу, і особливо знищення особового буття – самознищення.

Останнім часом проходить масова ісламізація Європи, яку просувають США разом з Ватиканом. Потік біженців фінансово підтримують в основному США та Німеччина. Те, що ми бачимо в сьогоднішніх новинах – це щось, що має 1400-річну історію, тобто нічого нового. Це третє вторгнення мусульман в Європу. Перше відбулося в 711 році, друге – в 1453 році, а третє – сьогодні. Ісламський світ провів проти класичної цивілізації 548 битв. Протягом останніх 9 років свого життя Мухаммед в середньому кожні 6 тижнів проводив хоча б один джихад або битву. В ході цих битв один мільйон європейців було взято в рабство. Після падіння Константинополя іслам перемістився в Східну Європу.

Мухаммед проповідував релігію ісламу протягом 13 років і за цей час іслам прийняло всього 150 арабів. Потім він переїхав з Мекки в Медіну і став політиком та джихадистом. Коли Мухаммед помер, то кожен араб в Аравії вже був мусульманином. Проповідування релігії ісламу було неефективним, але повний успіх приніс йому політичний процес джихаду. Скрізь, де пройшов джихад, автентична культура була повністю зруйнована. Туреччина, Північна Африка, Єгипет, Ірак і Сирія – всі ці землі раніше були християнськими, в Афганістані був поширений буддизм, а в Пакистані – індуїзм…

В даний час відбувається підготовка до Всеправославного Собору-2016, основним завданням якого має стати просування міжрелігійного діалогу в Православну Церкву за прикладом відступницького Ватикану. Подаємо критичний аналіз т.зв. міжрелігійного діалогу. Сьогодні міжрелігійний діалог не тільки заблокував справжню місію, а й відкрив двері антимісїї всередині Церкви. На сьогодні єдине і правильне рішення – припинити міжрелігійний діалог і відкрити двері справжній реєвангелізації і місії.

Місія

По-перше, необхідно усвідомити, що Господь Ісус Христос не закликав нас до міжрелігійного діалогу (далі: МР-діалог) з поганами і світом, але наказав нам проповідувати Євангеліє. Якщо християни слухняні цьому наказу і проповідують Ісусове Євангеліє в повноті – без сумнівів і людських філософій – то це свідчення про правду і єдиний шлях до спасіння Бог завжди супроводжує чудами, ознаками та вигнанням злих духів, бо наблизилось Царство Боже. Чому сучасні теологи та ієрархи не мають цього досвіду?

02.08.2016

26.07.2016 року, в день відкриття Світового дня молоді, у Франції два ісламісти увійшли до храму і під час Богослужіння брутально перерізали горло 85-річному священику. Відповідальність за злочин взяла на себе Ісламська держава.

26-31.07.2016 року у Кракові відбулася зустріч молоді з Франциском. Майже в кожній проповіді для молоді він маніпуляційним способом нагадував, що необхідно приймати ісламських іммігрантів.

На цей раз Франциск перед молоддю наслідував відомих протестантських проповідників, таких як Р. Бонке чи Б. Хінн. Він використовував термінологію харизматичних проповідників, так що його проповідь була особистою і створювала живе враження. За їхнім прикладом він авторитетно звертався до молоді з питаннями. Через відповіді падали бар’єри і молодь відкривалася духу, якого вносив Франциск. Але це був не Дух Христа, але антихриста.

04.08.2016р.

Цитата п. Кирила: «Моє звернення до всіх – і до православних, і до мусульман: живіть у мирі… Бо якщо люди вірять в Бога, вони не можуть сіяти навколо себе зло, і тим більше не можуть ненавидіти один одного» (2016р., після прибуття в Казань під час візиту в Татарстан, http://www.tatarstan-mitropolia.ru/newses/eparh_newses/kaznews/?id=61069).

Відповідь: Хоча заклик звучить гарно, але Кирило тут непрямо стверджує, що мусульмани і християни вірять в того ж Бога, а це – єресь. Небесний Отець віддав свого Єдинородного Сина, але мусульмани відрізають людям голови за те, що вони прийняли Ісуса Христа. Отож, християнський Бог любові – Отець – не тотожний Аллаху, який вимагає ритуальних жертв кафірів – християн і невіруючих.

Кирило обманює і проголошує єресі проти Біблії і проти Священної Традиції.

Хто такі ліберальні теологи? Це не мужі віри і не захисники правовір’я, вони не є людьми глибокої духовності і молитви. Також це не є люди, які були б праведні перед Богом, зберігали б Божі закони, не перекручували і не обминали б їх.

Ліберальні теологи – це ігноранти справжнього духовного життя і духовної боротьби за спасіння безсмертних душ. Їм не йдеться про особисте відношення до Бога. Вони правдиво не каються – не признають свій гріх і грішність перед Богом. Навпаки, гріхи замовчують, освячують їх, а з гріховності роблять норму. Цим усувають Божий закон і утверджують людські постанови (див. «корван» в Мр.7,11). Крім того, це люди, які по-справжньому не люблять ближнього, бо не прагнуть його найбільшого добра – щоб правдиво пізнав Христа і спас свою душу. Самі Христа не наслідують, а інших, які хотіли б Його наслідувати, висміюють і залякують. Вони не знають, що таке справжня мудрість, яка рахується зі смертю, Божим судом і реальністю вічності. Вміють говорити, але так, що правду вбивають, так що вона втрачає мотиваційну силу. Ці теологи (лжепророки) роздроблюють літеру Святого Письма і на них здійснюється те, що сказав Ісус: «Літера вбиває». Вони мають духа єресі, духа фальшивої любові, яка розбиває Божі правди та ігнорує Божі таїнства.

9.05.2016

Священикам і членам Фоколяре

1) Позитиви руху Фоколяре:

В час, коли закінчувалася війна, засновниця Фоколяре К’яра Любіх разом зі своїми подругами пережила глибокі духовні досвіди, які для багатьох могли стати підбадьоренням у вірі.

Сьогодні найбільший позитив – це те, що священики Фоколяре регулярно зустрічаються. Коли архиєп. Я. Ґраубнер був священиком у Валашських Клобуках, до нього приїхали гості, але, на жаль, його не було дома. На дошці оголошень була розміщена насичена програма уроків релігії, але вівторок був вільним. Він зарезервував собі його на зустріч зі священиками-Фоколяре. Це треба оцінити. Час знаходили й інші члени Фоколяре. Інші священики єпархії цього зробити не змогли. Кожен був індивідуалістом, хоча багато з них були дуже ревними в ремонтах храмів, в катехизації чи пасторації. Однак в зустрічі з братами і в спільній духовній програмі вони не були зацікавлені, вважали це втраченим часом. Регулярні зустрічі членів Фоколяре в індивідуалістичній структурі були дійсно чимось революційним. Коли інші священики хотіли створити братню спільноту в молитві, Божому слові і взаємному підбадьоренні, то після кількох спроб це завжди закінчувалося невдачею.

Новий американський фільм «Воскресіння» режисера Кевіна Рейнольдса – це ще один удар Нового світового порядку для знищення християнства. Фільм не лише не відображає правдиві біблійні події, але втілює брехню та в багатьох моментах озвучує богохульні, аж сатанинські коментарі по відношенню до розп’ятого і воскреслого Господа нашого Ісуса Христа. Згідно маніпуляційних методів комунікації, слово, на якому найбільше акцентується і часто повторяється, залишається в підсвідомості і найбільше діє на людину. Абсурдним є, що в цьому фільмі, який би мав розповідати про воскресіння, цим словом є слово «труп». Для тіла розп’ятого Господа Ісуса Христа використовуються найрізноманітніші принизливі, аж сатанинські вирази – напр. Пилат каже: «чортовий труп». Стосовно воскресіння використовуються терміни, які викликають асоціацію з вампірами і викликанням духів. А плащаницю з відбитком лиця Ісуса називають «тряпкою».

Ті християни, які перед переглядом фільму ніколи не сумнівалися в основній християнській правді, якою є воскресіння нашого Господа Ісуса Христа, після перегляду фільму вберуть в себе величезну кількість ілюзій і упереджень. Наприклад, у фільмі вказано, що воїни заснули, а тіло Христа було викрадене. Сугестивно стверджується, що, сторожачи гріб, вони випивали, тобто були п’яними.

27.02.2016р.

Православним єпископам РФ

Єпископ Тихон замовчав справжню суть проблеми, яка стосується зустрічі патріарха Кирила з папою. Ця зустріч повністю відповідала лінії політики глобалізації Нового Світового Порядку (НСП). Екуменізм сьогодні означає єдність з панєресями, які просуває апостатичний Ватикан! Він заперечує винятковість спасіння у Христі, Божество Христа, Його реальне та історичне воскресіння і натхнення Святого Письма. Через міжрелігійний діалог Ватикан прийняв духа пошани до поган і їх демонів і вигнав Святого Духа. Це найбільші єресі – більші, ніж в минулому було аріанство або монотелітство, за що в 681 р. патріархи і папа були виключені з Церкви. Панєресі екуменізму в системі НСП також становлять загрозу для безпеки російської держави. Тому державна влада має реагувати на самоліквідаційну церковну політику. Якщо президент і уряд недооцінять проблему, не втрутяться і не відкличуть патріарха Кирила, то винними в автогеноцидному процесі будуть не тільки єретичні і зрадницькі єпископи, але й президент та уряд. Сьогодні Ватикан просуває глобалізаційну політику НСП, яка приховано і поетапно веде Православну Церкву до самознищення.

29.02.2016р.

Аллах вимагає крові і відрізаних голів Христових учнів. Франциск дбає про те, щоб ця практика прийшла в Європу якомога швидше.

В неділю, 28.02.2016р., Франциск знову закликав Європу до т.зв. чесного розподілу «біженців». Минулого року мусульмани в Єгипті ритуально відрізали голови 21 християнину і провокативно зняли це на камеру. Франциск на це мовчить, тобто схвалює. Того ж року мусульмани таким же способом відрізали голови 30 ефіопським християнам та подібним способом вбивали християн і в Лівії. Однак Франциск затято мовчить. Минулого року виповнилась 100-а річниця геноциду 1,5 мільйона християн у Вірменії. На цей голокост Франциск мовчить. Сьогодні проходить запрограмована ісламізація Європи, яка пов’язана з терактами і злочинами всіх видів. Але тут папа вже не мовчить, а невтомно мантрує одне і те ж: Приймайте мусульманських «іммігрантів» в Європу – на кожну парафію, в кожен монастир і на кожне прочанське місце!

Коран не є такою ж священною книгою, як Біблія, а мусульманський Аллах не тотожний християнському Богу. Однак ці єресі Франциск публічно проповідує.

29.02.2016р.

В Молдові 2 монастирі і 12 священиків виступили на захист православної віри, Євангелія і Священної Традиції. Подібно, як вони, сьогодні проти архиєретика патріарха Кирила виступив би і святий Василій, святий Атанасій та інші захисники правовір’я. Кирило маніпуляційним способом підготував Всеправославний Собор-2016 і через екуменізм з єресями Ватикану прикладає зусилля до самознищення Православної Церкви і спасительної віри! За цей та інші злочини проти Христа, Церкви і російського народу на псевдопатріарха Кирила була проголошена вже кількакратна анатема. Хто свідомо творить єдність з духом і програмою самогубства Православної Церкви, запланованою Кирилом, на того також падає Боже прокляття, анатема.

Синод Молдови був поставлений перед рішенням: або буде захищати беззахисних овець, які звернулися до молдавських єпископів, як до пастирів, або виявиться групою зрадників Христа і Церкви, яка підпорядкувалася антихристівській системі, яку просуває в Православну Церкву архиєретик Кирило.

Сім єпископів Молдови зрадили Христа, Церкву і свій народ та лицемірно засудили захисників правовір’я.

Заключне слово не тільки щодо єресей священика Т.Галіка,

але й щодо єресей декларації Nostra aetate.

У попередніх частинах на конкретних випадках ми показали, як католицький священик Т.Галік ставить під сумнів найосновніші правди християнства. Передусім, дух єресі проявився в тому, що він тонко заперечив Христове воскресіння. За 26 років плоди його публічної діяльності, включаючи літературу, свідчать про те, що Галік не проповідує правовірне вчення і не має Духа Христового, але духа Нью Ейдж. Це – дух неомодернізму і синкретизму. Галік не цитує Св. Письмо в дусі правовірності, але зловживає ним. Він вносить духовний і моральний розклад. З цього випливає ясний висновок – на основі Гал. 1,8-9 Галік є відступник і єретик. Відповідальність за його єретичну діяльність лягає на кардинала М. Влка. Обоє на себе стягнули Божу анатему, яка була оприлюднена ще 29.06.2008 р.

Галік посилається на ІІ Ватиканський Собор, на декларацію Nostra аetate, і на Івана Павла II (Асиж, 1986). Галік дійсно є лише вершиною айсберга. Засудження Галіка і його єресей – це засудження всієї цієї апостатичної системи, яка була просунута декларацією Nostra аetate на II Ватиканському Соборі. Цю єретичну декларацію ухвалив Папа Павло VI. Яка відповідь? Відповіддю є догматична булла Святішого Отця Павла IV «Cum Ex Apostolatus Officio». Булла визначає, що якщо священик, єпископ або навіть папа впаде в єресь або схвалює єресь, то на нього падає Божа анатема – виключення. Все, що він робить, є незаконним і недійсним. Ця булла захищає правовірне вчення Церкви від єресей, які загрожують вірі з боку теологів, єпископів чи папи.

Продовження аналізу богословсько-літературної діяльності Т.Галіка:

6. Метод релятивізму

Галік вирішує питання, чи всі релігії в своїй основі однакові і мають ту саму вартість: «Можу дати три різні відповіді і кожну відстоювати: НІ, НЕ ЗНАЮ, МОЖЛИВО!».

Цитата: «НІ, звучить моя відповідь, якщо хтось твердить, що “релігії в своїй основі є однакові”: таке твердження рішуче заперечую як релігієзнавець, який при докладнішому вивченні релігій бачить безліч відмінностей».

Відповідь: На перший погляд Галік відповість правильно: НІ. Однак аргумент, який наводить, одразу ж показує, що всю проблему відношення християнства і поганських культів він базує на фальшивому фундаменті. Суть християнства і суть поганства – це дві непоєднювальні речі.

Продовження аналізу богословсько-літературної діяльності Т.Галіка:

5. Метод неособистого підходу до віри

Т.Галік пише: «Мене згіршує христологічна єресь цього фільму («Страсті Христові» М. Гібсона), в якому діло спасіння нашого Господа подається як людське героїчне досягнення – Ісус тут гарно, по-американськи, зображений як чемпіон, як професіонал у перенесенні терпінь, який на рингу з дияволом, бувши тисячу разів у нокауті, знову встане – і врешті по заслузі зійде на сходинку переможця…» («Ніч сповідника», 2006, ст.174).

Це вершина богохульства – порівнювати Христове спасительне страждання зі садомазохізмом і називати Спасителя чемпіоном і професіоналом у перенесенні терпінь.