Меморандум для реформи папства /Лист Патріархам і єпископам Східних Церков/

1.5.2011 Римо-Католицька Церква беатифікацією покійного папи-апостата Івана Павла ІІ довершила свою апостазію. Жестом беатифікації на вівтар Церкви було поставлено духа Асижу – духа антихриста. З Католицької Церкви цим жестом був вигнаний Святий Дух і на ній тяжить Боже прокляття – анатема, згідно Гал. 1,8-9: „Коли хтось вам проповідує іншу євангелію, – нехай буде проклятий”. Кожний єпископ, кожний священик і кожний вірний, який творить єдність з екс-папою Бенедиктом XVI, творить єдність з духом антихриста, а тому всі Святі Тайни Католицької Церкви є тепер недійсні. Отож, священики вже не служать Святу Літургію правосильно, ані не сповідають правосильно. Без Святого Духа Святі Таїни не є Святими Тайнами; через з’єднання з духом антихриста вони отримали характер магії.

В цій апокаліптичній добі масового відпаду виникла необхідність, щоб настала обнова правовірних християн, а також міцна єдність між ними в Христі через Святого Духа. Візантійський Католицький Патріархат пропонує модель єдності і внутрішньої обнови всіх правовірних християн:

1) Обнова папства;

2) Обнова вірних.

До 1) Обнова папства

Служба першого між апостолами була встановлена самим Спасителем (пор. Мт.16,16-19; Ів.21,15-19). Суттю цієї служби є :

– підтримувати духовну єдність між місцевими Церквами;

– оберігати віру і мораль від єресей;

– «підбадьорювати братів» до внутрішньої обнови (Лк.22,32).

В першому тисячолітті ця служба оберігала віру і мораль, внутрішню і зовнішню єдність. В 1054р. настало відділення Сходу від Заходу. Папство на Заході проходило і різними кризами. За часів Івана Павла ІІ і Бенедикта XVI настав колапс, обоє зрадили суть папства. Самі стали єретиками і внесли прокляття на Західну Церкву.

22.2.2012р. ВКП звернувся до вас листом „Реформа папства”. На питання, як цей процес реформи реалізувати, було запропоновано:

1) правдиво діагностувати сучасну кризу Церкви і папства;

2) реалізувати правдивий прогноз.

Неоаріанська єресь – т.зв. історично-критична інтерпретація Святого Письма і пошана до поганських демонів (Nostra aetate), т.зв. дух Асижу, стягнули на Католицьку Церкву Боже прокляття. Плодом є педофілія і гомосексуалізм в рядах священства і нездатність захищати основні правди віри і моралі. Необхідно відділитися від Римського Вавилону, який відкидає спасительне покаяння і повернутися до Єрусалиму. Обнова папства і перенесення духовного центру з Риму до Єрусалиму має бути історичним жестом. Теперішній екс-папа є під прокляттям, а кардинали і єпископи разом з ним. Тому вони не можуть обирати з-поміж себе нового правовірного і правосильного папу. Вони можуть лише неправосильно обрати наступного апостата з духом антихриста. Тому вибори необхідно провести вже тільки із східних кандидатів, і це тільки з тих, які є правовірними і які є випробувані в боротьбі проти єресей і в боротьбі за моральні цінності. Кандидатом може бути і випробуваний монах, якому східні єпископи уділять єпископські свячення і виберуть його за наступника апостола Петра. Оскільки на престолі Петра настав стан sedes vacantis, вибори можна провести негайно, без дотримання умови відходу екс-папи Бенедикта XVI.

Після виборів новообраний папа мав би перебувати в монастирі (в Єрусалимі) і творити єдність з групою правовірних монахів і з ними боротися проти єресей, морального занепаду та ініціювати внутрішню реформу – віднову Церкви. Сьогодні з допомогою Інтернету з цього монастиря закритого типу він може керувати боєм за оборону віри у цілому світі. Нікуди не мусить подорожувати. Папська служба мусить бути службою оборони віри і моралі, а не юридичною владою.

Кожна східна місцева Церква з вищеназваних мала б мати структуру патріархату. Папський монастир повинен би мати в кожному патріархаті принаймні один свій монастир. Крім оборони віри мав би також відповідати за духовну віднову всіх чоловічих монастирів в патріархаті. Юридичну владу в місцевій Церкві має патріарх разом з єпископами, йому не підпорядковується папський монастир, який є в підпорядкуванні центрального папського монастиря, в якому перебуває наступник апостола Петра. Було б ідеально, щоб Патріарх і єпископи проводили півтора дня в тижні на молитвах і в братній спільноті в місцевому папському монастирі. Без цього духовного підґрунтя представник Церкви підпадає односторонньому негативному впливу світу. Він не має шансів духовно вистояти, не може правильно розрізняти духовні впливи, ані відважно боротися проти брехні і зла. Тому єпископи нашого Патріархату увесь час від неділі вечора до обіду у вівторок перебувають на молитвах (8 годин інтенсивної молитви) і в спільноті. Молитви і духовні розмови спрямовані на те, щоб вони відділялися від духа світу і закорінювались у Христі і в Його Дусі.

До п.2) Обнова вірних

В теперішній період поширення єресей і морального розвалу необхідно, щоб кожен християнин, а тим більше єпископ, зробили ясне і конкретне визнання віри:

1) Приймаю Нікейсько-Царгородське визнання віри. Вірую, що Ісус Христос є правдивий Бог і правдивий Чоловік, який своєю кров’ю і своєю смертю на хресті заплатив і за мої гріхи. Вірую, що через покаяння і віру в Його ім’я мені відпущені гріхи. Вірую, що Ісус як Бог воскрес з мертвих історично і реально.

2) Вірую, що Святе Письмо є натхнене Богом. Відрікаюся духа атеїстичного історично-критичного методу.

3) Перша Божа Заповідь Декалогу вказує на пошану до єдиного Бога: «Я – Господь, Бог твій, … нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене… » (Вт.5,6-10). Поганство істотно поєднане з різними формами магії, віщування і спіритизму. Тепер прийняття духа Nostra aetate і духа Асижу означає пошану до поганських демонів. Йдеться про апостазію, вигнання Святого Духа.

Відрікаюся духа Nostra aetate, духа Асижу – духа антихриста – і всіх форм віщування, магії і спіритизму.

4) Відрікаюся фальшивої толерантності до демонів, які є за гомосексуалізмом, транссексуалізмом і ґендерною ідеологією.

5) Визнаю, що щастя в небі є вічне, а також терпіння в пеклі є вічні (Мт.25,41).

6) В 1983 році екс-папа Іван Павло ІІ прийняв масонів до Церкви. Жоден масон не може бути членом правовірної християнської Церкви, оскільки масонство у своїй суті є посвяченням себе дияволу. Відрікаюся будь-якої єдності чи співпраці з масонами.

Обнова святкування неділі – воскресіння Церкви.

Неділя – це день, коли Христос воскрес з мертвих і коли зійшов Святий Дух на апостолів. Святим Духом були охрещені також всі віруючі в Єрусалимі. Вони мали одне серце і одну душу (Ді.4,32) і були в єдності з апостолами і з Ісусовою Матір’ю Марією. Вони дотримувались чотирьох основних принципів:

а) апостольська наука                                    в) братська спільнота

б) спільні молитви                                           г) Євхаристія (Ді.2,42).

Як реалізувати святкування неділі, що базується на цих основних принципах?

Наш Візантійський Католицький Патріархат їх реалізує в рамках формації майбутніх слуг Церкви: Один раз на два тижні в суботу і в неділю відбувається формація в реколекційному будинку. Формація в суботу триває 5 годин науки (апостольське вчення) і 5 годин молитви. Після обіду 2 години присвячуються спільним розважанням над семи словами Христа на хресті. Внутрішня молитва має свій чіткий порядок. Кожна година внутрішньої молитви є поділена на три частини по 20 хвилин (див. http://uogcc.org/ua/letters/?=blog.ua&letters=uogcc.ppray.psunday). Від 19:45 до 21:00 – молитви. Одночасно в цей час є можливість приступити до Сповіді. Від 21:15 до 22:15 переживаємо правду Христового воскресіння. В неділю рано від 5:00 до 7:00 продовжуємо молитовно переживати правди Божого слова стосовно Христового воскресіння. 7:10-7:30 сніданок. Потім 7:45-8:50 переживаємо правду зіслання Святого Духа за конкретною молитовною моделлю. Потім є братня спільнота (9:00-10:45). Там є можливість взаємно підбадьоритися особистими свідченнями віри, також вирішуються актуальні проблеми, які стосуються практичного життя і теперішнього суспільства, даються поради, як захищатися від різних підступів духа світу і як актуально робити євангелізацію… Ця братська спільнота має свій порядок і модератора. Від 11:00 до 12:40 Свята Літургія. Потім обід. Від 13:30 до 14:30 переживаємо зустріч з Христом в Емаусі, а потім Його прихід до апостолів крізь замкнені двері. О 14:30 формація закінчується, чоловіки повертаються до своїх домів.

Суть формації полягає в практичному учнівстві. Основою є внутрішня єдність з Ісусом в молитві і в житті.

Також намагаємося розвинути служби в Церкві згідно Еф.4,11-14.

Крім того кожного дня сім раз зупиняємося на молитву: рано при вставанні, о 9:00, 12:00, 15:00, 18:00, 21:00, перед сном. Молитва є коротка (3-5хв., див
http://uogcc.org/ua/actual/article/?article=3648) і містить:

а) усвідомлення своїх гріхів і взивання Ісусового Ім’я;

б) короткий акт досконалої любові до Бога (Шема, Ізраїль);

в) впродовж двох тижнів сім разів на день повторюємо один вірш зі Святого Письма (тричі). Ми почали з послання до Римлян. Декілька віршів з третьої і четвертої глави, а потім всі вірші 5, 6, 7 і 8 глави.

Ця модель обнови папства і вірних може проквасити і Західну Церкву.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

+ Ілля

Патріарх Візантійського Католицького Патріархату

+ Методій, ЧСВВр          + Тимотей, ЧСВВр

єпископи-секретарі

Копії: Єпископським урядам Західної Церкви