Роздуми над Словом Життя Гал. 5,13-14
«Ви бо, брати, покликані до свободи; аби тільки свобода ваша не стала приводом до тілесності; але любов’ю служіть один одному. Увесь бо Закон міститься у цій одній заповіді: Люби ближнього твого, як себе самого»
Апостол Павло говорить про свободу. Але і ліберальні теологи та різні духовні хитруни чи релігійні ошуканці зловживають свободою для здійснення беззаконня. Апостол нас застерігає, щоб наша свобода не стала приводом для тілесності – для пропагування себе, свого егоїзму; але ми повинні в любові служити один одному.
Далі апостол каже, що весь Закон міститься в цих словах: «Люби ближнього твого, як себе самого». Усвідомлюймо це часто і реалізуймо це. Любити ближнього означає жертвуватися за нього, прагнути, щоб він був спасенний, намагатися донести йому Божу правду про спасіння та вести його до навернення і прийняття Святого Духа, щоб він міг жити, ходити в Святому Дусі – так, як стараюсь робити і я. Це справжня любов. Так я люблю свого ближнього, як самого себе. Я хочу бути спасенний, я хочу мати вічне життя, хочу бути щасливим тут, на землі, і після смерті, а цього бажаю і моєму ближньому. Ісус навіть додає, що ми повинні мати таку любов, яку мав Він: «Любіть один одного, як Я вас полюбив». Ісус пожертвував за нас життям, а тому і ми маємо бути готовими пожертвувати навіть життям за спасіння інших, бо йдеться про вічність, про вічне життя. Це земне життя і так закінчиться смертю, а бути мучеником за Христа, за спасіння душ – це справжній героїзм і надзвичайна ласка. Отож егоїстичний страх потрібно вигнати досконалою любов’ю, тобто з’єднанням з Ісусовою любов’ю, прагненням спасіння душ!
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Гал. 5,13-14
