Бачити Ісуса в своєму братові
Емауські учні сказали Ісусові: «Господи, залишися з нами, день вже прихилився». І день нашого життя прихилився, тому треба одного-єдиного: щоб Ісус відкрив нам очі, як цим Емауським учням, щоб ми бачили Його в собі і в своїх братах. Тоді, коли побачимо хибу, яку брат постійно повторює, не будемо засуджувати його в своїх думках, але будемо бачити Ісуса, якого він зранює, а одночасно це зранення Ісуса моїм братом нагадає мені і про багато моїх зранень мого Господа. Нехай в той момент замість засуджування брата ангел завдасть нашому серцю рану співчуття і любові до Ісуса, якого всі ігнорують і яким погорджують. Крім того, треба усвідомити, що я, який отримав більше світла, ніж інші, зранюю Ісуса ще більше – але тепер знову йду до Нього, зійду в в’язницю мого серця і запропоную Йому сльози жалю, як напій, а одночасно буду бачити Ісуса і в моєму братові, який в той момент був засліплений «старою людиною». В цей момент у нього проявився певний егоїзм, гордість, він зранив мене, але за це я тепер вдячний, бо це повернуло мене до Ісуса. Але він зранив також Ісуса, який є в ньому, і саме в цей момент я хочу просити Ісуса про прощення для брата, але одночасно і для себе. Ісус каже, що Царство Боже є посеред нас або у нас. Моїм Царем є Ісус, але якщо моя душа не помре, як пшеничне зерно, Ісус не може бути моїм Царем. Тоді моїм царем є мій гріх, еґо, «стара людина». Іван Хреститель взиває: «Він повинен в мені рости, а я повинен маліти». Це процес, дорога наслідування Христа, пошук Царства Божого в собі і в моєму братові. Тоді я зможу виймати з ока брата скалку і не зраню його. І він також побачить Христа не тільки в собі, але й в мені – а коли прийде година смерті, ми побачимо Його не тільки у світлі віри, але й у світлі Божої слави.
Завантажити: Бачити Ісуса в своєму братові
