Роздуми над Словом Життя Ів. 6,54-56
«Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня. Бо тіло моє – їжа правдива, і кров моя – правдивий напій. Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому»
У шостому розділі Євангелії від апостола Івана описано чудо, коли Ісус помножив хліб і наситилось 5 000 чоловік та залишилося ще 12 кошів куснів хліба. Потім Ісус пішов помолитися на самоті. Апостоли переплили в човні на другий бік моря, а Ісус пішов по воді. Наступного дня натовп, який наситився, прийшов до Христа, а Ісус почав говорити про духовний хліб. Поміж іншим сказав: «Я – хліб живий, що з неба зійшов». Далі сказав: «Я – хліб життя. Батьки ваші манну в пустині споживали і померли. Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки». А також сказав: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі» (вірш 53).
Ісус говорив про таїнство, яке апостоли частково зрозуміли аж ввечері перед Його смертю, коли Він взяв хліб і сказав: «Це – моє Тіло, що за вас віддається» (Лк. 22,19) і коли взяв чашу з вином і сказав: «Це моя Кров» (Мт. 26,28). Багато з тих, які були свідками чуда насичення фізичним хлібом, коли чули, як Ісус говорив про таїнство Євхаристії, згіршилися, і навіть багато з тих, які ходили з Христом, відійшли. Ісус сказав і дванадцятьом: «Невже й ви бажаєте відступитися?» Тоді Петро сказав: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе – слова життя вічного! Ми й увірували й спізнали, що ти – Божий Святий».
Деякі з вас щонеділі приступають до Святого Причастя. Священик при подаванні каже: «Чесного і Пресвятого Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа причащається раб Божий …(Х.) на відпущення гріхів і на життя вічне». В суботу ввечері або в неділю вранці усвідом, що сьогодні до твоєї душі прийде Сам Спаситель , укритий під видом хліба і вина. Уяви собі, якби Пресвята Євхаристія давалася б тільки один раз в житті і тільки в одному місці в світі. Кожен щирий християнин прагнув би прийняти до себе живого Христа, укритого у святім Причасті. Цілий цей день переживав би у великій радості і вдячності, намагався б усвідомлювати, що є живим Кивотом, що Ісус сьогодні прийшов до його душі. Повторював би собі і проживав Ісусове слово: «Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому». Цей день став би пам’ятним на ціле його життя. Згадував би собі, що в цей історичний день він таїнственним способом зустрівся і з’єднався з Христом. Ми можемо часто приступати до Св. Причастя. Ми можемо зустрічатися з Христом цим таїнственним способом щотижня.
Один святий за три дні до неділі радів, що зустрінеться з Ісусом. А потім три дні після неділі дякував, що Ісус прийшов до його душі. Ми можемо кожен день хоча б одну хвилину переживати духовне Св. Причастя.
Коли маємо зустрітися з Христом, треба, щоб ми мали в серці тугу, пов’язану з покаянням і жалем, що мало любимо Ісуса і є байдужі до Нього і Його справ. Скільки часу ми присвячуємо телевізору, марним речам, непотрібним інформаціям, і як мало часу ми присвячуємо внутрішній молитві, де також маємо зустрічатися з Христом. Ця молитва найкраще підготовляє нас до гідного прийняття Христа в Його святий день.
Щонеділі ми пригадуємо Христове воскресіння і зіслання Святого Духа на апостолів. Цей день хочемо присвятити молитві, Божому Слову, спільноті, і бути присутніми на Святій Літургії. Підготовкою до Святого Причастя має бути хоча б короткий акт жалю над своїми гріхами. Після Святого Причастя, принаймні на короткий час усвідом реальність, Ісус є в тобі, а ти – в Ньому. Можеш повторити собі Христове слово: «Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому» і можеш додати: «Ісусе, Ти пожертвував своїм життям за мене. Я охочий радше померти, ніж зрадити Тебе».
