Роздуми над посланням до Римлян 8,33-34
Тут є питання, хто буде звинувачувати вибраних Божих. Звинувачувати можуть демони, звинувачувати можуть люди, звинувачувати може наша совість, звинувачувати нас може Бог. Хто провиниться, на того падає справедливе покарання. «Бо заплата за гріх – смерть» (Рим.6,23). «Бо всі згрішили і позбавлені слави Божої» (Рим.3,23). Але Бог оправдовує. Як оправдовує? «Даром, Його ласкою, що через відкуплення в Ісусі Христі» (Рим. 3,24). Кого оправдовує? Того, хто вірить в Ісуса і вірою приймає силу Його відкупительної смерті на хресті за нас.
Оскільки ми постійно грішимо, тому ми повинні постійно робити покаяння. Ми грішимо навіть у дрібницях – різні свавілля, осуджування в думках ближніх, лінивство, прояви егоїзму, грішимо словами і ділами. Треба усвідомити, що Бог мене бачить, я повинен негайно віддати Богу свій гріх і протягом секунди розбудити досконалий жаль та знову бути в живому відношенні до Небесного Отця. Слово Боже каже, що якщо ми ходимо у світлі, тобто признаємо свій гріх і називаємо його гріхом, то кров Христа очищає нас від кожного гріха. Це той спосіб, яким Бог нас виправдовує: Він гріх не виправдовує, але прощає, а це – через спасительну смерть Ісуса на хресті. Через Його Кров ми отримуємо прощення гріхів.
У вірші 34 є питання: «Хто ж той, що їх (вибраних Божих) засудить?». Наступні слова говорять, що ніхто не має влади їх засудити, бо «Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, – Він заступається за нас».
Завантажити: Роздуми над посланням до Римлян 8,33-34
