ТРЕБА ДЯКУВАТИ

Вже немало часу як я навернулася, одержала від Господа багато ласк. Але мала одну проблему: відчувала, що не вмію любити так ближнього і ворога, як цього хоче Ісус. Більше того, і своїх дітей і внуків, яких я дуже люблю, часто згіршую своїми повчаннями, дратую їх, фактично стою на перешкоді Ісусові у їх наверненні. Останню сторожу(я член молитовного ланцюжка безперервної молитви) молилася в намірі, щоб Ісус навчив мене правдиво любити, щоб керував мною, провадив, коли хочу щось навчити своїх дітей. Не пройшло багато часу – по закінченні молитовної сторожі мені прийшла чітка думка, як стріла – треба дякувати Богові за все: і за добре і за зле. Не роздумувати, як би це сказати, не мудрувати самій від себе, а дякувати за кожну ситуацію, яка стається в нашому житті. Господь сам буде провадити моїх рідних, Ісус сам буде любити їх своєю любов’ю, а я буду дякувати за кожен вихід, без надмірної ревності брати на себе відповідальність за них. Мій Боже, Ти таким чудесним способом даєш мені мир і спокій та любов до моєї душі!

(Н.)