Роздуми над посланням до Римлян 8,18-19
«Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави,
яка має нам з’явитися». (Рим.8,18)
Страждання теперішнього часу (хвороба, біль, нещастя, розчарування, бідність, погані взаємовідносини, смуток, переслідування і будь-які інші проблеми) ми повинні вважати незначними в порівнянні з благословенням, привілеями та славою, які дадуться вірним віруючим в прийдешньому віці (пор. 2Кор.4,17). Ця правда давала силу тисячам і мільйонам мучеників, так що вони зуміли зносити і найтяжчі муки й катування, тому що мали спрямований свій духовний погляд віри на майбутню славу, яка чекає кожного, хто витримає у вірі аж до кінця. Заклик в Св. Літургії «вгору піднесім серця», тобто спрямуй погляд на майбутню славу, підтримував мільйони християн, коли на них налягали найтяжчі терпіння душевні і фізичні. Думка про смерть і про вічну славу має і нас мотивувати, щоб і ми в теперішній тяжкий період залишилися вірними Христові та Його Євангелію.
«Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих». (Рим.8,19)
І створіння чекає, стогнучи (в.22). У віршах 22-27 говориться про потрійне стогнання. Про стогін створіння (в.22), про стогін віруючих і про стогін Святого Духа (в.26). «Створіння», тобто жива і нежива природа, через гріх людини було підпорядковане стражданням і катастрофам (в.20). І так Бог запланував, що і сама природа буде викуплена і перетворена. Буде нове небо і нова земля, все буде обновлено згідно Божої волі (пор. 2Кор.5,17; Гал.6,15; Одкр. 21,1.5), тоді вірні Божі діти одержать своє повне спадкоємство.
Завантажити: Роздуми над посланням до Римлян 8,18-19











