“ПРОСТИ, СЕСТРО…”
Якось в мене з однією сестрою зі спільноти виникло непорозуміння. Тоді я була в неї в гостях. Божий ворог настільки нас обманув, що вона наговорила мені різні страшні речі, а вкінці додала: “І взагалі, більше до мене не приходь!” Я пішла і подорозі плакала. І якраз зустріла іншу сестру зі спільноти. Коли вона почула, що сталось, то сказала: “Мені ти завжди радила: “Чини покаяння!” Отже, чи ти винна в цій ситуації, чи ні – покаяння! Дай простір Ісусові.” Але мені цього зовсім не хотілось. Я відкладала. Наближався вечір і залишалась година до зустрічі нашої молитовної групи. Я взяла в руки свою книжку з молитвами – там є молитва на такі ситуації. Вона починається словами: “Прости, брате(сестро), що я над тобою вивищувалась…” Отож, нарешті я клякнула і старалась увійти до ситуації сестри. Мені почало приходити світло: я не мала сказати те і те слово, і взагалі, на дещо не потрібно було реагувати, а треба було в думці кликати ім’я Ісус.” Після цього я вже мала силу перепросити Ісуса за мою гордість і всі помилки. Потім я ще пробачила сестрі і спокійно пішла на зустріч молитовної групи. Як тільки прийшла та сестра, то вже від дверей кликала: “А Марічка вже прийшла? Йой, люди, що я сьогодні наробила!?” І почала плакати і перед усіма просити в мене пробачення. Я теж її перепросила і Ісус відновив наші взаємини – Він знову був посеред нас. Дякую Тобі, Господи!
(Марія)
