Заклик представникам ієрархії УГКЦ
Представникам ієрархії УГКЦ
Шановні представники УГКЦ!
Звертається до Вас Архиєпископ Української Правовірної Греко-Католицької Церкви (УП ГКЦ) Маркіян, ЧСВВр.
День 21 листопада був духовним зломом, який засягнув не тільки національну політику, але й духовну область.
Починаючи з березня 2010 року наша УП ГКЦ почала ясно і некомпромісно виступати проти гомосексуалізму, провівши в Івано-Франківську першу відкриту маніфестацію. Вже тоді там був запланований гей-парад – на Велику п’ятницю. Від цього часу відбулися десятки маніфестацій проти гендер-гей ідеології і проти викрадання дітей ювенальною юстицією, яка зв’язана з соціальними службами. Ми реагували на антизакони і аморальність, які нав’язуються Заходом, та перестерігали громадськість і парламент про ці небезпеки. Також було написано декілька пастирських листів стосовно цієї теми. Ідеологія ЄС поставила пріоритетом політики просовування гомосексуалізму у всі сфери людського життя. Це моральне збочення ліквідує всі духовні, людські і християнські цінності. Жодний християнин не може підтримувати євро-содомізм. Проте кард. Гузар і монс. Шевчук відкрито закликали вірних УГКЦ і цілий народ до вступу в ЄС – до євро-содому навіть ціною самогубства християнства в Україні! До того ж Гузар у своїй книзі «Бесіди з блаженнійшим кардиналом Гузаром. До постконфесійного християнства» відкрито схвалив гомосексуалізм, чим виступив проти Божого закону і цілої Традиції Церкви.
З причини єресей кард. Гузара був встановлений Правовірний Синод єпископів. Його метою було захищати правовірне вчення Церкви і правдиву християнську традицію від єресей, які в своєму корені нищать Боже життя і стягують Божу анатему – прокляття.
В 2009 р., під тиском Гузара і його структури, правовірні християни відділилися від апостатичної структури і заснували власну церковну структуру УП ГКЦ. Гузар зі своїми однодумцями повпливали на державні органи і не дозволили законно зареєструвати нашу Церкву. Вони були свідомі, що ми духовно захищаємо всіх правовірних греко-католиків і нащадків тих, які терпіли за свою віру та залишилися вірні Христу. Гузарова ієрархія усвідомлювала, що коли законна реєстрація нашої УП ГКЦ звершиться, то багато священиків із парафіями перейдуть під юрисдикцію правовірних. Тому вони вже більше ніж 4 роки створюють психологічний та інший тиск на конкретних державних працівників, щоб в жодному випадку не дозволити законну реєстрацію. Вони допускалися терору над кожним, хто хотів до нас приєднатися. В Чорткові, погрожуючи смертю, зліквідували релігійну громаду, а на кінець поміняли замки в нашому храмі і його вкрали. Під час цього дійшло до насильницьких акцій, до розправи над сестрами-монахинями і нашими вірними, які потерпіли навіть і фізичні поранення. Міліція і релігійне відділення Тернопільської ОДА тільки спостерігали за цією розправою і фактично брали в цьому участь. Якщо б якийсь священик чи вірні приєдналися до нас ще перед реєстрацією, то їх би чекав «Чортків номер два»: лінчування і фізична ліквідація. Смерть колишнього ігумена підгорецького монастиря отця Романа ЧСВВ в Чорткові, була плодом цих психологічних тисків. Наступним плодом терору керівництва УГКЦ була смерть нашого Архиєпископа Михаїла Осідача в Жовкві. Також смерть героя України п. Б.Возницького, директора Львівської галереї мистецтв, має ту саму причину. Він відмовився підпорядкуватися структурі УГКЦ, і не дозволив, щоб нас вигнали з орендованого нами храму в Підгірцях. Він заплатив за це життям. Відразу після його смерті нас вигнали з храму. В с.Пробіжна Чортківського району приблизно 20 чоловіків в масках вломилися з ломами і сокирами в монастир наших сестер, насильно винесли їх і викинули на вулицю. Саму монастирську будівлю, приватне майно сестер і навіть їх особисті речі та документи вкрали, і до сьогодні ще не повернули.
У Львові керівництво УГКЦ також здійснювало насильницькі акції над нами. Тому наші віруючі були змушені вже майже два роки прилюдно служити Літургії в центрі міста під стінами храму св.Петра і Павла. Кожної неділі після закінчення Літургії ми проводимо маніфестації з транспарантами проти релігійної дискримінації. Наша дискримінація стала всім відома, і тому ситуація вже була невтримна. Керівництво УГКЦ побоювалося, що їм дальше не вдасться блокувати реєстрацію і тому проти нас розпочали грубу очорнюючу кампанію в мас-медіа.
Злочинне очорнювання в мас-медіа відбулося вже і в 2012 році. Керівництво УГКЦ було свідоме того, що за ними стоять дві масонські ложі у Львові, а також Гузар зі своєю ініціативною масонською групою «1 грудня». Навмисне обмеження права на свободу віровизнання є порушенням міжнародних хартій і українських законів та Конституції.
Оскільки був зупинений напрям на євроінтеграцію, який інтенсивно підтримували Гузар і Шевчук, то можна очікувати, що новий напрямок не дозволить політично чи економічно підкупити себе керівництвом УГКЦ і наша Греко-Католицька Правовірна гілка буде зареєстрована.
Закликаємо керівництво УГКЦ зупинити очорнюючу кампанію в мас-медіа щодо нашої УП ГКЦ і відповідально вирішити теперішню ситуацію.
Яка є різниця між УГКЦ і УП ГКЦ? Маємо однакові обряди, але ми відділилися від єретичного вчення, і не поділяємо єдності духа з Гузаром, який ставить під сумнів основні правди віри та моралі. Гузар і Шевчук публічно ставлять під сумнів Христове Божество, Дівицтво Пресвятої Богородиці, вічність пекла та схвалюють гомосексуалізм (див. книга «Бесіди…», 2006 рік). З цим Гузаровим антиєвангелієм не може погоджуватися жодний християнин. На жаль, ті, які є під впливом Гузарової структури, не мають іншої вибору, тому що наша Правовірна Церква є грубо очорнена і по провині структури Гузара незареєстрована. Шевчук, Гузар зі своєю масонською групою «1 грудня» і тіньова влада, яка просовує євроінтеграцію мали спільний інтерес в тому, щоб наша Церква не була зареєстрована.
На сьогодні реальними є такі варіанти:
А) Або зречемося узаконення нашої УП ГКЦ і станемо тільки відновною течією в рамках УГКЦ. Для цього конкретно вимагаємо, щоб одна єпархія була дана під юрисдикцію нашого єпископа. В ній будемо реалізовувати духовну обнову священиків, віруючих і монахів. Інші єпархії тоді можуть також відкрити двері цій відновній течії, яка потім зможе засягнути і Православні Церкви.
Б) Або будемо наполягати на власній реєстрації. Тоді буде дана можливість священикам з парафіями перейти під нашу юрисдикцію. Цим для вас настане болючий відхід з вашої структури. Процес може відбутися мирною дорогою, подібно як в Православній Церкві. Цей поділ не будемо мати на сумлінні ми, але – Ви. Вірні мають повне право на свободу совісті та віровизнання і можуть відділитися від Гузарової єретичної структури і повернутися до правовірних коренів, які репрезентує наша УП ГКЦ.
В минулому віднову всередині Католицької Церкви робили монаші спільноти (францисканці, єзуїти…). Згідно подібного принципу пропонуємо віднову всередині структури УГКЦ. У випадку, якщо ви не дасте можливості для віднови в рамках УГКЦ, то очевидно буде Божа воля використати сильну духовну зброю, якою є оприлюднення Божої анатеми на кожного священика, монаха і віруючого, який залишиться під владою апостатичної Гузарової структури.
Шановні церковні представники УГКЦ, ставимо вам екзистенційне питання. Для чого ви хочете використати церковний уряд? Йдеться вам про те, щоб бути пастирями і вести люд до вічного спасіння та берегти від вовків, чи ви поведете стадо до вічної погибелі? Це питання вам ставимо не лише ми, але з нього ви будете складати звіт і перед Богом.
У Буллі про віровчення Павла IV сформульоване католицьке вчення, що якщо єпископ або папа допуститься єресі, то вірні повинні від нього відділитися. За це болюче роздирання цілотканної ризи Господньої не несуть вину правовірні віруючі, але пастирі, які залишаються в єресях.
До свята св. апостола Андрія (13.12.2013р.) ми терпеливо будемо чекати на ваше рішення. Мовчання вважатимемо за відмову від нашої пропозиції.
Віримо, що Вашою відповіддю не буде знову прихована чи явна дискримінація нашої релігійної меншини УП ГКЦ. Нагадуємо Вам документ, який Конференція єпископів Європи подала як пропозицію резолюції ООН. Цитата: «Ми засуджуємо всі дії або погрози насильства, руйнування, погроми або залякування, спрямовані проти релігійних меншин». Одночасно єпископи Європи закликають всі органи державної влади, щоб взяли участь в захисті релігійних меншин. Цитата: «Ми закликаємо всі держави припинити дії або погрози насильства проти релігійних меншин». (див. http://www.eurocathinfo. eu/pls/ccee/V3_S2EW_CONSULTAZIONE.mostra_pagina?id_pagina=2450&rifi=guest&rifp=guest). Наша УП ГКЦ є релігійною меншиною, яку дискримінує ієрархія УГКЦ та зманіпульовані ними державні органи.
+ Маркіян Гітюк, ЧСВВр
Глава УП ГКЦ
+ Дмитро, ЧСВВр
єпископ-секретар УП ГКЦ
Копії: Президенту України В. Ф. Януковичу; Прем’єр-міністру України М. Я. Азарову; Міністерство культури України, Департаменту у справах релігій та національностей; Голові ОДА у Львові, Івано-Франківську та Тернополі; ЗМІ
Завантажити: Заклик представникам ієрархії УГКЦ (22.11.2013)
