«Виправдуються… через віру в Ісуса» (пор. Рим. 3,24-25)
Боже слово наголошує: хто вірить в Ісуса. Це умова. Так, Ісус помер за всіх людей, і ми зобов’язані проповідувати їм Євангеліє спасіння. Без Нього ніхто не буде спасенний. Але сьогодні проповідують інше Євангеліє – щоб залишити поган в темряві, щоб вони в темряві загинули. Звичайно, деякі з них будуть спасенні, але напевно тільки там, де немає систем поганських релігій. Або ті, хто їм принаймні не відкриється. Авраам також був поганином, але він мав совість. Поганин також має совість, і за нього також помер Христос. Але як може осягнути спасіння, якщо без Христа ніхто не буде спасенний? Якщо живе праведно, Бог дасть йому шанс принаймні в годину смерті повірити в Христа. Він прийме Його або відкине. І ми в годину смерті або ще раз востаннє приймемо Ісуса, або Його відкинемо. А тому апостол говорить, щоб ми були закорінені в Ньому, щоб були укріплені, щоб коли прийде година смерті, зуміли відкинути всі сумніви, всі нав’язливі думки, всю марноту. Це важка боротьба. Це усвідомите, коли будете молитеся годину внутрішньої молитви, коли захочете бути годину з Христом. Коли молимося, і коли з тих 15 хвилин намагаємося хоча б одну хвилину перебувати в даній правді, то людина секунду є з Богом, а потім вже не знає як, але десь випаде. Яка це важка боротьба! Тільки тоді людина зрозуміє, яким великим є тиск марноти, яка нападає на нас. Скільки всього вміщають комп’ютери, а скільки наш мозок! Скільки в ньому накопичилось марноти! Там є всілякі дурноти, які тиснуть на нас і бурлять вдень і вночі. Але ми повинні мати в пам’яті силу Божого Слова. «На екран» треба давати Боже слово, а не марноту. Слово Боже ми повинні реалізовувати, щоб мати з нього користь. Щоб з усього цього багатства пам’яті вміти зосередитись на одну правду, яка в даний момент є нам на користь. Отож це означає «жити з віри в Ісуса». Жити з віри!
Завантажити: «Виправдуються… через віру в Ісуса» (пор. Рим. 3,24-25)
