Роздуми над Словом життя Одкр. 20,4б
«І побачив я душі обезголовлених за свідчення Ісуса і за слово Боже, котрі не поклонилися звірові і образові його, і не прийняли клейма на чоло своє і на руку свою»
Апостол Іван в подальшому видінні бачив тих, які були обезголовлені за свідчення Ісуса і за слово Боже. Причиною їхнього убивства було те, що вони не поклонилися звірові і образові його та не прийняли його клейма на чоло і на руку. Далі апостол пише про них, що вони царювали разом з Христом, і сказано, що над ними друга смерть, тобто пекло, не має влади. Перед цим видінням апостол ще описує: «І побачив я звіра і царів землі та воїнства їх, зібраних вести війну проти Того, хто сидить на коні, і проти воїнства Його. І схоплено звіра і з ним лжепророка, що справляв знамення перед ним, якими він знадив тих, що прийняли клеймо звіра, і тих, що поклоняються образові його: живими вкинуто обох в озеро вогню, що палає сіркою» (Одкр. 19,19-20).
Останнім часом ми бачимо дивовижні досягнення науки та техніки. Навіть розробляється т.зв. штучний інтелект, який повинен замінити людину і навіть бути досконалішим від людини. Багато людей захоплені цими досягненнями науки і техніки, але вони забувають про головне питання: Чи не будуть усі ці досягнення науки і техніки найефективнішим інструментом самознищення людства? Ми добре знаємо, що коли злі люди або розумні злочинці мають у своїх руках певні засоби, якими можуть поневолити інших, і навіть масово знищити людей, то результатом є не лише знищення людства, але й знищення людської природи. Отож необхідно усвідомити, що цими досягненнями науки і техніки ми копаємо собі масову могилу!
Потрібно поставити собі питання: Який сенс життя? Реальність смерті та вічності вважається ірреальністю, а ірреальність нам нав’язується як найбільша реальність. Отже, тут бачимо плоди політики диявола, який є брехуном і вбивцею. Що людина потребуватиме в годину смерті, після якої її чекає вічність ‒ щаслива або нещаслива? Людська мудрість полягає в тому, щоб рахуватися з кінцем і серйозно рахуватися зі смертю. Одурманення наукою і технікою, штучним інтелектом і т.д. відводить нас від найбільшої реальності, якою є смерть, Божий суд, вічне пекло, тобто вогняне озеро, або, з іншого боку, вічне щастя у небі.
Бог став людиною, щоб дати нам слово правди, яке ми маємо в Його Євангелії, Він дав нам чіткі вказівки, що робити, щоб отримати вічне життя. Ми все це ігноруємо. Але найбільша реальність, в якій ніхто не може сумніватися, ‒ це твоя і моя смерть, про яку Ісус сказав: «Будьте готові, бо не знаєте ні дня, ні години». Чи я сьогодні готовий стати перед Божим судом?
Завантажити: Роздуми над Словом життя Одкр. 20,4б
