Роздуми над Словом життя Одкр. 14,11
«Дим мучення їхнього на віки вічні здіймається, і не мають спочинку вдень і вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, і хто приймає клеймо імені його»
І це слово в теперішній час, який ми переживаємо, надзвичайно актуальне, і є явною пересторогою. Пересторога полягає в тому, щоб люди не прийняли клеймо імені звіра і не поклонялися йому та його образу. Це означає, щоб не віддавали звіру божественну пошану, яка належить лише Богу. Тих, які нехтують пересторогою чи сміються з неї, або трактують її по-своєму, щоб не приносити найменшої жертви, стосуються слова: «Дим мучення їхнього на віки вічні здіймається, і не мають спочинку вдень і вночі» ‒ і це вже тут, на землі, а у вічності таких чекають нескінченні муки.
В попередньому вірші написано, що той, хто приймає клеймо звіра, буде пити вино гніву Божого і мучений буде огнем і сіркою перед святими ангелами. Отож тут ясно вказано на надзвичайно велике страждання, а до того ж, на його тривалість: тут підкреслено, що це страждання триватиме вічно. Чому? Бо приймаючи клеймо звіра, людина добровільно зрікається власної волі і вже не може розбудити досконалий жаль. Вона нездатна визнати свою провину, непослух і бунт проти Бога. Вона не звертається до Спасителя і не взиває з вірою Його ім’я, щоб так отримати прощення гріхів. Вона вже добровільно віддала свою волю звіру, який є знаряддям дракона, тобто диявола і сатани.
Яким терором він буде змушувати до підпорядкування, про це написано у 13 главі: хто не прийме це клеймо, не зможе купувати чи продавати. Це вже бачимо у запровадженні сучасних законів, які ведуть до того, що ніхто невакцинований не зможе зайти в магазин, не буде прийнятий в лікарню, не зможе ні подорожувати, ні працювати…
Далі апостол Іван, який отримав від Бога видіння теперішніх часів, пише: «І бачив я іншого звіра, що виходив із землі, і мав два роги, немов агнець, а говорив, як дракон. І владою від першого звіра всією діє перед ним, і зневолює землю і тих, що мешкають на ній, щоб поклонилися звірові першому, в якого загоїлася його смертельна рана». Отож зрозуміло, що тут йдеться про відпалу церковну ієрархію, яка в цей критичний час на найвищих місцях також буде служити першому звіру і дракону, тобто сатані. Цілком ясно, що Бергольйо зловживав папством, інтронізувавши демона Пачамаму в головному храмі Церкви. Цілком ясно, що просуваючи содомію, і навіть псевдошлюби содомітів, Бергольйо перебуває в бунті проти Бога. Всіх, які його слухаються, він тягне на шлях пекельного дракона, що веде до вічної погибелі. Саме цим шляхом йдуть і обидва православні патріархи, перебуваючи у повній єдності з Бергольйо. Це шлях єресей та апостазії, на якому заперечується сама суть Христової Євангелії, і навпаки, проповідується фальшива євангелія. Кожен християнин мусить знати: якщо церковна особа, прикриваючись Божим авторитетом, радикально виступає проти Бога та Його заповідей, то її стосуються слова Святого Письма: «Хто би проповідував іншу євангелію, навіть якби це був ангел з неба, нехай буде проклятий, і знову кажу … нехай буде проклятий, анатема» (Гал. 1,8-9). Також згідно з догматичною буллою Павла IV, кожний клірик ‒ диякон, священик, єпископ, патріарх чи папа, ‒ якщо впаде у єресь, яка руйнує основи Христового вчення, тим самим автоматично виключається з Христової Церкви. З того моменту він уже незаконно окупує уряд, і такого церковного прелата, такого фальшивого агнця, який насправді є хижим звіром, ніхто не сміє слухатися.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Одкр. 14,11
