Роздуми над Словом життя Мт. 7,5
«Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку».
Цьому твердженню передують Ісусові слова: «Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці не добачаєш? Або як можеш твоєму братові сказати: „Дай, хай вийму скалку в тебе з ока”, а он же колода в твоїм оці?» (вірші 3-4). Цим словом про колоду та скалку в оці Господь Ісус вказує на духовну сліпоту, тобто на гордість людини, яка концентрується на своє его і має хибне бачення реальності. Причина в тому, що людина не ходить через віру в Божому світлі, яке дає пізнання, що в нашому нутрі є темрява, генетичний код – спадщина від прабатьків, тобто первородний гріх, родовище зла в нас, яке називається его. Як людина має витягти цю духовну колоду, тобто позбутися фальшивого погляду на себе і ближнього? Це вийняття колоди вимагає живої віри в Бога і водночас готовності робити кроки до правди, тобто кроки самокритики. Якщо людина робить їх, то отримує світло, щоб витягнути з ока духовну колоду. Інакше, якби хтось інший правдиво вказав їй на цю колоду, то цього не прийме, і впаде або до гніву, або до себежалю, або образиться і вкаже на скалку ближнього, яка йому видається колодою. Тому потрібно правдиво каятися, щоб поступово духовно прозріти.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Мт. 7,5
