«Це мовив Я до вас, ‒ каже Ісус апостолам ввечері перед Своєю смертю, ‒ коли з вами перебував». Він вже недовго буде з апостолами: це останні хвилини, коли Ісус прощається. Уявіть батька, який прощається зі своїми дітьми і знає, що наступного дня буде страчений; безвинно, але страчений. Він дає своїм любим дітям серце на долоні… Дає все, що має. А Ісус з набагато більшою любов’ю передає апостолам глибини правд ‒ наскільки вони були здатні їх знести, прийняти… Він знав, що вони і так нездатні прийняти багато речей, але вказав на надію, якою є Святий Дух: «А Утішитель (Заступник), якого Отець в Ім’я Моє зішле…» Коли хтось утішає когось, хто є в депресії, то словом може врятувати життя. Святий Дух є Утішитель ‒ він потішає; Утішитель або Заступник.