Роздуми над Словом Життя Ів. 14,9
«Скільки часу Я з вами, – каже до нього Ісус, – а ти Мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? Невже не віруєш, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, які говорю до вас, не від Себе говорю. Отець, який перебуває в Мені, – Він творить діла».
Усвідоммо, що Ісус востаннє розмовляє з апостолами того вечора, коли Його мають схопити і засудити на смерть. Отож мова йде про глибокі правди, які Він передає апостолам під час цієї довірливої розмови. Спершу Він відповідає Томі, який не розуміє Ісусових слів про небо. Ісус відходить, щоб апостолам і всім вірним приготувати місце. Тома каже: «Не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати дорогу?» На це Ісус відповідає: «Я – Дорога, Правда, і Життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене». До цього Ісус далі додає: «Якщо б ви знали Мене, то знали б і Мого Отця». На це апостол Филип реагує проханням: «Господи, покажи нам Отця, і цього вистарчить нам». Ісус на це відповідає: «Стільки часу Я з вами, – а ти Мене не знаєш, Филипе?» Ісус говорить про внутрішнє пізнання через віру і просвічення Святим Духом. Те, що Отець є в Сині, а Син є в Отці, – це таїнство, яке Христос нам звіщає, а Дух Святий нас до нього вводить. Не достатньо бачити Христа фізично. Книжники і фарисеї бачили Христа і могли переконатися в надзвичайних чудах, а, на кінець, і в Його фізичному воскресінні, але залишилися духовно сліпими. Щоб пізнати Христа, треба мати просте серце. Це таїнство Отець відкриває лише малим, а не мудрим і вченим (пор. Мт. 11,25). Ісус каже Филипові: «Хто мене бачив, той бачив Отця». Тут не йдеться про фізичне бачення, але про духовне. Хто приймає Христа, той вірою приймає і Отця. Далі Ісус наголошує на вірі: «Чи ти не віруєш, що Я в Отці, а Отець у Мені?» І згодом подає видимий доказ цієї правди: «Отець, який перебуває в Мені, – Він творить діла».
Наступний наголос на єдності Отця і Сина знаходимо в подальшому 11 вірші: «Вірте Мені, що Я – в Отці, а Отець – в Мені». Ісус вказує на надзвичайні діла, які свідчать про Божу всемогутність, яка діє через Нього. Якщо не вірите самим словам, то вірте через самі вчинки. Ісус вказує, що віра в Нього єднає з Ним і з Отцем. Наслідком є те, що і віруючий буде чинити подібні діла, бо їх не робить він, але сам Бог в ньому (згадаймо про чуда в житті святих або мучеників).
Суттю християнства є внутрішня єдність з Христом. Крім віри, необхідною умовою є охота наслідувати Христа аж на смерть, і зберігати Христові заповіді. Ця глибока єдність з Отцем і Сином поєднана зі Святим Духом. Це підкреслюється у вірші 17, який вказує на суть хрещення Святим Духом. Святий Дух вже є з нами, але ще не перебуває в нашому найглибшому єстві, тобто в нас. Через покаяння і віру Святий Дух проникає до глибин, де відділяється душа від духа (Євр. 4,12). Те, що Святий Дух має вплив на створення цієї єдності, Ісус висловив словами: «Як на вас зійде Святий Дух, будете моїми свідками» (пор. Ді. 1,8) Після Зіслання Святого Духа апостоли отримали силу свідчити про Христа і завершити своє свідчення мученицькою смертю. Боротьба з духом брехні та смерті під час євангелізації супроводжувалася великими чудами.
Як пережити глибокі правди єдності, підкреслені особливо у 9 і 10 віршах? Кожен особисто, але краще 2-3 чи більше осіб, можуть молитися цю просту молитву, в якій переживаємо основні правди єдності:
Перших 15 хвилин (клячимо, руки тримаємо догори)
1. (5 хвилин) 4 рази всі взиваємо: «Ааа – вва» (між складами надихнемося)
Один скаже: «На хресті Ісус закликав: Отче, в руки Твої віддаю свого духа!»
2. (5 хвилин) 4 рази всі взиваємо: «Ааа – вва»
Один скаже: «Те саме каже Ісус в мені»
3. (5 хвилин) 4 рази всі взиваємо: «Ааа – вва»
Один скаже: «Тепер і я разом з Ісусом віддаю свого духа»
Других 15 хвилин
1. (5 хвилин) 4 рази всі взиваємо: «Єгошуа»
Один скаже: «Ти в мені, а я – в Тобі». Усвідомлюю, що Ісус є тепер в мені. (клячимо, руки складені навхрест на грудях)
2. (5 хвилин) 4 рази всі взиваємо: «Єгошуа»
Один скаже: «Ти в мені, в Отці і в Святому Дусі». (клячимо, руки тримаємо підняті перед собою)
3. (5 хвилин) всі повторюємо: «В ім’я Ісуса Христа просимо, Отче, Сину і Святий Духу, дай Україні духа покаяння!» (руки тримаємо догори)
5 хвилин співаємо: «Отче наш, почуй нас» (руки тримаємо підняті перед собою).
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Ів. 14,9
