Роздуми над Словом Життя Ів. 14,27
«Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає,
даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!»
Божий мир
Протилежністю до миру є неспокій. Він мучить душу людини, так що вона перебуває в постійному страху чи нервовості. Людина може мучитися тим, що повірить брехні і зробить велику життєву помилку, за яку повинна дорого платити. Тоді має гнів, і аж ненависть до себе і до ближніх, навіть кидає вину на Бога! Людина може мучитись нав’язливими думками, які спонукають до злочину. Не хоче цього, це мучить її, але не усвідомлює собі, що джерелом цих сугестивних тисків є брехня, дух брехні.
Людина може мати і багатство, і кар’єру, але все ж відчувати в душі великий неспокій! Отож джерел неспокою є багато: страх за майбутнє, докори за скоєне зло, гріх…
Ісус каже: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» Ісус каже: «…мій мир даю вам; не так, як світ дає…». Різні психологічні методи, які виступають проти природних законів, різні орієнтальні медитації, які сугестивно вбивають совість – це все не приносить справжнього миру. Це методи обману. Вони вбивають совість і правду!
З іншого боку, є і спасительний неспокій. Святий Августин каже: «Неспокійне серце людське, поки не спочине в Тобі, о Боже».
Хочеш мати мир, який світ дати не може? Його дає тільки Ісус. Мир і радість навіть у стражданнях і переслідуваннях Ісус дає тим, які до Нього приходять! Ісус каже: «Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу (мир) душам вашим». (Мт 11,28-29)
Практична вказівка: коли треба виконувати якесь завдання, приходить страх, і людина від цього краще б втекла. Але відповідальність перед Богом і ближніми змушує тебе взяти цей хрест. Почни з молитви, стань до Божого світла і скажи Ісусу всі свої страхи. Коли до Нього прийдеш з цим тягарем, Він дасть тобі полегшу, світло, силу і мир! Він покаже, з якого боку підійти до проблеми, і дасть силу зробити перші кроки, а потім і наступні. Ти зробиш те, що повинен і можеш, а Він зробить те, що ти вже зробити не можеш! І дасть тобі мир.
У тебе виявили важку хворобу? Іди за Ісусом! Стань перед Ним, молися і правдиво, з перспективи вічності, віддай Йому в руки свою хворобу. Повторюй Йому: «Ти мене бачиш. Ти мене любиш. Хай буде воля Твоя!»
Якщо не маєш сили повністю відкритися, довірся братам чи сестрам у Христі, і разом моліться. Господь дасть Тобі світло і силу. Прикладом є для нас святі і мученики. Що означає погляд з перспективи вічності? Це означає, що людина дивиться на своє життя і серйозно рахується зі смертю та Божим судом. Хоче тільки одного: врятувати свою душу від вічної погибелі і будь-якою ціною, навіть ціною найбільшого страждання і приниження тут, у світі, здобути вічне життя в небі разом з Ісусом, який помер за мене, разом зі святими й ангелами. Ісус дасть мир, якщо людина повністю віддасться Божій волі.
Приклад: Ще будучи молодим священиком, я дізнався про одну трагедію. Молоді люди зранку їхали з дискотеки, вдарилися об бетонний стовп і четверо на місці загинули, а один був без свідомості. Один із загиблих був з моєї парафії. Це був єдиний син. Я молився за нещасних батьків і пішов їх підбадьорити. Батько померлого перебував у дуже важкій депресії. Взагалі не реагував на мою присутність, всі слова розради були даремними. Я довго там стояв, в дусі молився і просив Ісуса, щоб Він сам прийшов до душі нещасного батька. На молитві мені прийшла згадка про дві події, які сталися, коли я пів року був священиком на першій парафії. Тоді я помалу сказав батькові: «Одного разу до церкви прийшла плачуча жінка з трьома малими хлопцями, які також плакали. Їх тато різав дрова і впав на електропилу, а вона розрізала йому голову». Потім я розповів про одну вдову, яка приїхала допомагати в церкві. Вона щотижня їздила в інтернат, де мала вже великих дітей, однак всі вони були каліками – донька була сліпа, син на інвалідній колясці, а наймолодший тільки лежав на ліжку, замість рук мав кіптики, а замість слів видавав тільки звуки, як тваринка. Вона всіх любила, а вони її. Нікому не скаржилась. Ісус дав їй силу нести її терпіння і дав їй до душі мир. Коли я закінчив це розказувати, нещасний батько вийшов з депресії, а на його обличчі з’явився мир. Я усвідомлював, що Ісус прийшов і дав свій мир, який світ дати не може.
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Ів. 14,27
