Роздуми над Словом Життя Ів. 14,21
«Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об’явлю себе».
Ісус підкреслює цю правду і у 23 вірші. Правдива любов до Нього не тільки пов’язана з прийняттям цього слова, але тут є і умова: зберігання Його заповідей. Насправді йдеться про наслідування Христа, що пов’язано з втратою душі заради Нього: «Хто втратить душу свою ради Мене та Євангелії, той її спасе» (Мк. 8,35). Якщо учень зберігає Христові заповіді, то буде люблений Отцем та Ісусом, а Ісус дасть себе йому пізнати (див. вірш 21). «Ми прийдемо до нього і закладемо в ньому житло» (вірш 23). Так ми стаємо живим кивотом, подібно, як Пресвята Богородиця. Отож пізнання Христа не дасть нам вивчення теології, філософії чи психології, але тільки і тільки любов – агапе, – що проявляється не фразами, але наслідуванням Христа, тобто зберіганням Христових заповідей.
Різниця між заповідями Декалогу і Христовими заповідями полягає в тому, що Декалог можна виконувати тільки формально, а при тому залишатися серцем в садукействі (в ліберальній теології) або в обрядовості, законництві і фарисействі, як це бачимо на відлякуючому прикладі церковників – сучасників Христа. В ім’я Бога вони відкинули Христа і розіп’яли Його!
Хто зберігає заповіді Христа, той одночасно має і Духа Христового. «Хто не має Духа Христового, той Йому не належить» (Рим. 8,9). Христові заповіді особливо виражені в Нагірній проповіді (пор. Мт.5-7). По суті йдеться про ставлення серця, нутра. Ісус дає Себе пізнати на молитві, та не завжди тим самим способом. Подібно і в стражданні, і в конкретних випробуваннях учень пізнає, що це не була випадковість, але що всім чудесно керував Ісус. В годину смерті Він дасть нам Себе пізнати особливим способом.
На багатьох місцях Ісус наголошує на необхідності виконання Його заповідей: «Якщо любите ви Мене, то заповіді Мої зберігайте» (Ів.14,15). «Якщо Ви заповіді Мої зберігатимете, то перебуватимете в любові Моїй» (Ів.15,10). «Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив! Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Ів.15,12-13). Слово «любити» в грецькому оригіналі виражається словом «агапе». Це означає безкорисну, жертовну любов, в якій немає егоїзму чи якоїсь нечистоти. Св. Письмо для означення любові не використовує тут слово «філіа», яке означає любов до сім’ї, народу. Коли якась жінка з натовпу благословила Богородицю, Ісус підкреслив правду: «Блаженні ті, які чують слово і зберігають його» (Лк.11,27-28). І ми намагаймося жити і виконувати Боже слово і Божу волю, як Богородиця.
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Ів. 14,21
