Роздуми над Словом Життя Ів. 14,13-14
Слово Життя Ів. 14,13-14
«І все, що попросите в Моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. Вчиню, коли будь-що проситимете в Моє ім’я».
Ці слова, які Христос промовив увечері перед своєю смертю, пов’язані з попередніми, в яких Ісус відкриває апостолам правду про таїнство внутрішньої єдності між Ним і Отцем. Передумовою любові, яка з’єднує тебе з Христом , є правдиве покаяння, тобто зберігання Христових заповідей (див. Ів. 14, 15.21.23). Всі філософії, теології і психології, які відкидають правдиве покаяння і наслідування Христа, ведуть до дочасної та вічної погибелі.
Просити в ім’я Ісуса не означає бездушно промовляти фразу «в ім’я Ісуса Христа». Тут йдеться про внутрішню єдність з Христом через правдиве покаяння (див. Мр. 1,15). Якщо ця єдність створена, то ти будеш просити у згоді з волею Христа, яка є і волею Небесного Отця. Сьогодні волею Божою є, щоб прийшло Боже царство (див. молитва «Отче наш») до душ окремих людей і цілого українського народу.
Ісус наголошує апостолам, що вчинить все, про що проситимуть в Його ім’я. Ісус і через твою молитву віри врятує Україну (пор. Ів. 14,13-14). Дай Богу обіцянку, що впродовж одного року щодня будеш одну годину розмовляти з Богом. Він спасе тебе і Україну.
Як молитися? Центром нашої єдності з Христом є Христовий хрест. Твоя єдність з Христом міститься в таїнстві співрозп’яття (пор. Рим. 6,6). Промов з вірою речення: «Наш старий чоловік, жителі (Львівської) області, був з Христом розп’ятий». Якщо молишся мовами, то хоч хвилину усвідомлюй цю правду, а водночас в авторитеті промовляй молитву мовами. Оскільки маєш конкретне прохання, то розум вже не є без плоду (див. 1 Кор. 14,14-15). Молиться твій дух і розум, а також Дух Божий заступається за нас стогонами невимовними (пор. Рим. 8,26). Твій дух, ведений Божим Духом, нехай виступить проти невіри і сумнівів. Водночас повністю стань під авторитет Божого слова і в силі Духа молися за конкретну область України. Тобі може допомогти така уява: світляний стовп над Львівською областю. Цим духовним світлом є Христос. Тому що Божий Син взяв на себе людську природу і з’єднався з нами, тому і я можу цю єдність з Ним актуалізувати через віру і Боже слово. «Знаємо ж, що старий наш чоловік був разом з Христом розп’ятий, щоб знищилось оце гріховне тіло (система)» (Рим. 6,6). Старий чоловік – це наша людська природа, інфікована гріхом. Старий чоловік веде до фізичного і духовного самогубства, вірить брехні і заперечує Божі правди. Наше співрозп’яття з Христом – це таїнство з’єднання з Божою силою і Божим спасінням. Тут усвідомлюю і принцип колективної провини, тобто що я терплю і за провину інших, передусім за гріх прародичів. Але тут діє й інший принцип, що приймаю ласку покаяння для себе і для багатьох українців, щоб вже не йшли широкою дорогою до вічної погибелі, але прийняли вічне життя в Христі. Тепер в Україні ведеться громадянська війна, і це повинно вести тебе до ще більшої мотивації молитися цю апостольську і місійну молитву. За братовбивчою війною стоїть дух брехні і смерті. Проти цього духа і проти подібних духів ти ведеш на молитві духовну – Божу боротьбу (див. Еф. 6,10-12). Якщо не молишся мовами, то просто промовляй слова: «Знаєте, що наш старий чоловік, жителі …….. області, був разом з Христом розп’ятий». В цей момент через тебе діє Божа ласка до багатьох душ. Це правдива місія. Це ефективний апостолят молитви. Коли ти промовив слово віри над однією областю, промовляй його поступово і над наступними. Над кожною областю хоча б одну хвилину перебувай в вірі. В цей момент бойової молитви ти подібний до Мойсея, який боровся за ізраїльський народ. Так, як перед ізраїльтянами йшов світляний і вогненний стовп, так в дусі хай іде перед тобою, коли проходитимеш окремими областями України. Цим світляним стовпом є Христос. Ти також входь до нього через таїнство співрозп’яття з Христом. Хоча б один раз спробуй так молитися, найкраще під час своєї молитовної сторожі. Тоді зрозумієш, що це означає молитва в ім’я Ісуса. Його слово діє і сьогодні: «Вчиню, коли будь-що проситимете в Моє ім’я». Однак Бог також хоче твоєї витривалості.
Слово Життя Ів. 14,15-16
«Якщо любите ви Мене, то мої заповіді берегтимете. І проситиму Я Отця, і дасть Він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки».
Наступні два тижні входи до Божої присутності, до світляного стовпа, під Христовий хрест поруч Пресвятої Богородиці. Там приймай останню волю Христа. Повторюй слово: «Ісус сказав учневі, а тепер каже і мені, і жителям (Львівської) області: Ось Мати твоя!». Потім хоч хвилину молися духом і розумом, а на кінець скажи: «Приймаю Твою Матір для себе і для них». Знову пройди у світляному стовпі окремі області України і завжди зроби акт віри – прийняття заповіту Христа – для себе і для мешканців тієї чи іншої області. Усвідом, що 8 січня 2013р. в Києво-Печерській Лаврі Патріарх Ілля посвятив Україну, Росію і Білорусію Пресвятій Богородиці, і що в ювілейному році Хрещення Київської Русі в Дніпрі відбулася віднова хрещення цих трьох народів. Прийняття Пресвятої Богородиці є виконанням Христової заповіді: «Якщо любите ви Мене, то мої заповіді берегтимете» (Ів. 14,15). Прийняття Богородиці апостолом Іваном в годину Христової смерті є програмою і для нас. Через Марію і Святого Духа Ісус прийшов на цей світ. Також через Марію і Святого Духа Христос прийде і до наших душ і зробить в них собі житло (див. Ів. 14,23).
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Ів. 14,13-14
