Роздуми над Словом Життя Ів. 14,1-2
«Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте. В домі Отця мого багато осель. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо приготувати вам місце»
В 14 главі Євангелія від Івана подані глибокі правди, що стосуються таїнства внутрішньої єдності з Христом і з Небесним Отцем. І це таїнство пов’язане зі Святим Духом. Ці глибокі правди Ісус сказав у вечір перед своєю смертю. Він говорить про віру в Нього і про любов, яка проявляється дотримуванням Його заповідей. Два тижні ми будемо повторювати перші два вірші з 14 глави.
У першому вірші Ісус каже: «Хай не тривожиться серце ваше!». Це слово стосується і тебе особисто. Щодня приходять ситуації, коли твоє серце тривожиться, приходять різні тиски і страхи, людина бачить, як зло і брехня руйнують правду і добро. Це питання нашого здоров’я, обов’язків, фінансових проблем, проблем в сім’ї, війни на Сході України…
Що робити, щоб наше серце не тривожилось і знайшло справжній мир? Ісус дає простий вихід: «Віруйте в Бога, і в Мене віруйте». А як ми повинні вірити? По-перше, що Бог всемогутній, а по-друге, що коли Він допускає терпіння, то завжди дає вихід. Бог дасть світло чи силу, або сам вирішить ситуацію. Ми також повинні вірити в Божу любов, яка є в Христі. «Бо так Бог полюбив (тебе), що дав Сина свого Єдинородного, щоб кожен, хто в Нього вірує, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3,16). Нам йдеться про життя, і не тільки про дочасне, але головне – про життя вічне. З такого погляду віри ми повинні в цих ситуаціях випробувань цілковито все віддати Богові. Це втрата душі заради Христа. Це любов до Нього, яка визволяє. Це входження до Христової смерті (див. 2 Кор. 4,10).
Прикладом для нас є святі, а передусім, мученики. Їх також охоплював страх, але віра в Христа дала їм світло та силу. Сам Христос був для них світлом і силою. Ісус іде на смерть. Він знає, що завтра, у Велику п’ятницю, він перейде крізь терпіння і смерть. Тому Він каже апостолам, а також кожному з нас особисто: «У домі Мого Отця багато осель… іду бо приготувати вам місце». Часто треба підняти погляд вгору, особливо на зоряне небо, і усвідомити духовне небо, де перебувають ангели і святі. Там кожному з нас, хто Його прийняв, Ісус приготував місце і зарезервував його і для тебе. За жодну ціну ти не смієш його втратити. Тут, на землі ми живемо тільки короткий час, не знаємо ні дня, ні години, коли прийде наша смерть. Там будемо жити вічно, без смерті і страждань, у щасті, яке ніколи не закінчиться. Наша Батьківщина в небі і соромно, що ми цілком забуваємо про небо. Ми мали б з радістю на нього чекати. Ісус у 3 вірші говорить: «Я повернуся і візьму вас до себе, щоб і ви були там, де Я». У годину твоєї смерті Ісус знову прийде і візьме тебе до себе. Чи ти готовий до цього сьогодні?
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Ів. 14,1-2
