Роздуми над Словом життя Ів. 13,14-15
«Тож коли вмив вам ноги Я – Господь і Учитель,
то …приклад дав Я вам»
На Тайній вечері Ісус дав апостолам приклад великої покори. Він виступає не як той, кому мають служити, а як той, хто сам служить. Він омиває ноги апостолам. Цю службу здійснювали раби. Ми знаємо, як це шокувало апостолів. Особливо радикально захищався апостол Петро, але на кінець послухався. Ісус каже: «Навчіться від Мене, бо Я тихий і покірний серцем». Можна час від часу в невеликих спільнотах, наприклад, раз на рік, зробити такий жест, що брати омиють один одному ноги. Деякі некатолики практикують це ще частіше. Омити ноги іншого брата, а також дозволити омити ноги собі – це жест покори, особливо коли людина робить це щиро, з усвідомленням своєї провини, якої часто навіть довший час не бачила.
Коли святого Антонія-пустельника запитали, хто взагалі може бути спасенним, він чітко відповів: «Тільки покірна людина». Тобто той, хто скинув з трону своєї душі богорівне его та посадив на нього Ісуса. У цьому суть спасіння. Упокоритися ми повинні передусім в тій ситуації, коли хтось скаже нам правду у вічі. Перша реакція – це гнів, самозахист, аргументи, що він не правий… Але потрібно зупинитися і сказати: «Брате, я тепер не розумію, але вірю, що згодом зрозумію, що в твоїх словах є частина правди». І потім треба попросити Господа про світло. А вершина цього – ще й подякувати братові (навіть пізніше): «Наразі я пізнав ось цю правду… Дякую, що ти звернув мені увагу на погану звичку, помилку, яку я повторюю роками і яка вже стала частиною моєї природи, тому її я навіть не бачив».
Коли Ісус перед своєю смертю востаннє був зі своїми учнями, то відкрив їм таїнства, що стосуються служіння – Лк. 22,24-27.
а) Про що учні сперечалися? (вірш 24)
б) Як Ісус виявив свою покору? (вірш 27)
в) Як мають поводитись ті, які наслідують Христа? (вірш 26)
г) В чому ця поведінка відрізняється від поведінки світу? (вірш 25)
Завантажити: Роздуми над Словом життя Ів. 13,14-15
