Роздуми над Словом життя Євр. 13,14
«Бо ми не маємо тут постійного дому,
а майбутнього міста шукаємо»
Апостол Павло нагадує віруючим того часу, але також і нам глибоку правду, про яку ми часто забуваємо. Тут, на землі, у нас немає постійного дому. Але з іншого боку, тут, на землі, треба мати і створювати дім. На жаль, сучасна декадентська культура, яку також масово просовує і наддержавна політична система зі своєю гендерною ідеологією, прагне зруйнувати основну клітину суспільства, якою є сім’я. Сім’я складається з батька, матері та дітей, вони мають спільний дім. Раніше родинну атмосферу завжди створювала мати. Навіть дорослі діти, у яких вже були свої сім’ї, доки мати жила, приходили у важку хвилину, щоб у старенької матері почерпнути підбадьорення та розраду. Сьогодні, на жаль, старих батьків віддають у будинки пристарілих або навіть дехто у Західній Європі прагне якнайшвидше отримати евтаназію, тобто вчинити асистоване самогубство. Все це породжено цією смертоносною декадентською ідеологією, яка, однак, масово поширюється і впливає також на Східну Європу.
Чеський поет оспівує дім словами: «З надією чи без надії, ми завжди повертаємось додому». А про матір пише: «Найдорожчий скарб у світі – це серце любої матусі. Хто його втратив – той бідняк, хоч мав би найбільші багатства».
На жаль, сучасна ментальність під впливом гендерної ідеології, ювенальної юстиції, сурогатного материнства тощо, є справді пеклом на землі, якому ми повинні протистояти і оберігати не тільки скарби віри, але й здорові і природні традиції наших предків, які мали пошану до сім’ї, до батьків, а особливо до матері.
Апостол не тільки нагадує нам, що ми не маємо тут постійного дому, але вказує, що наш дім на небі: «майбутнього міста шукаємо». Цим містом є Новий Єрусалим, вічне Царство у небі, де ми всі, вірні Ісусу Христу, маємо зібратися в одну велику родину Божих дітей, як каже поет: «Із Божих обіймів, звідки ми вийшли, в Божі обійми повернемось знову. Хто ж би тремтів, лякаючись цього?». Для того, щоб ми там зійшлися, необхідно зберегти скарб віри і залишитися вірними Христу за прикладом героїв віри, якими були святі й мученики. Вони заступаються за нас і водночас чекають на нас з нашим Господом і Божими ангелами. Вони випрошують для нас ласку, щоб тут, у цій духовній боротьбі, ми не втратили погляду на Небесний Єрусалим. Щоразу, коли ми чуємо слова: «Вгору піднесім серця!», думкою вознесімось до цього Небесного Єрусалиму. У нашому небесному домі нас очікує наша Мати, яку Господь дав нам в годину Своєї смерті. Щодня звертаймося до Неї з довірою, і Вона ніколи не залишить нас.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Євр. 13,14
