Роздуми над Словом життя 1 Кор. 10,13
«Вас ще не спіткала проба понад людську силу.
Бог вірний: Він не допустить,
щоб вас випробовувано понад вашу спроможність,
але разом з пробою дасть вихід і силу,
щоб ви могли вистояти»
Перед цим Словом життя є нагадування про те, що ми не повинні нарікати, а потім апостол наголошує: «Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків. Тож коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав». Далі слідує Слово життя: «Вас ще не спіткала проба понад людську силу», а потім застереження від ідолопоклонства: «Я вам говорю як розумним: судіть самі, що кажу.
Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової крові? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового тіла? Тому що один хліб, нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі. Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з жертовником? Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимось? Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів. Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського». Уважно звернімо увагу на Боже слово, яке будемо повторювати 2 тижні: «Вас ще не спіткала проба понад людську силу…». Людина думає, що коли приходить випробування, то це понад її силу, що треба здатися, не боротися, – а це помилка і одночасно знак нашої невіри, що ми не рахуємося з Богом і Божою поміччю. Але що говорить Боже слово? «Бог вірний: Він не допустить, щоб вас випробовувано понад вашу спроможність…». Випробування, спокуси чи різні терпіння можуть походити або з нашої слабкості через обставини, в яких ми опинилися, або через конкретних людей, або коли нам приходять нав’язливі думки (наприклад страх), або навіть дух брехні – диявол – може атакувати наше мислення. Але Бог тримає все це під контролем, у випробуваннях ми не є самі. Бог нас знає, і якщо допускає певне випробування, то знає, що це може бути нам на користь, для нашого духовного очищення. Це може бути страждання чи хвороба, яка має захистити нас від набагато більшого зла: якогось нещастя чи гріхопадіння. Тут діє засада: не піддаватися смутку, невірі чи наріканню, а за все дякувати і довіряти Богу. Це вимагає певної духовної сили. А де маємо здобути цю духовну силу? Перш за все на молитві. Якщо не молимося, то не дивуймося, що не маємо такої сили. Достатньо помолитися принаймні «Отче наш», хоча б два останні прохання. Якщо деякий час перебуватимемо своїми думками в цих проханнях і якщо справді будемо молитися серцем, як сказано: «Не введи нас у спокусу», то Бог захистить нас від такої спокуси, якій ми могли б піддатися. Звичайно, навіть те, що ми піддамося, Бог може обернути на добро, але це вимагає ще більшої віри, щоб ми покірно визнали свою вину, упокорилися, встали і були ще ревнішими, ніж перед тим. Однак у спокусі ми можемо стати залежними від певної поганої звички, і якщо станемо її рабами, наше спасіння є під загрозою. У Східній Літургії неоднократно просимо, щоб Бог захистив нас від «усякої скорби, гніву і нужди». У Західній Літургії після «Отче наш» є така молитва: «щоб ми були завжди вільні від гріха та безпечні від усякого сум’яття».
Далі в молитві «Отче наш» усвідоммо, що також просимо: «але визволи нас від лукавого». Тут мається на увазі не тільки від зла, яке може спіткати нас, але й від злого духа. Хто з вірою просить наперед, того охороняє Божа сила. Але хто гордий і покладається на власні сили, той скоро впаде. Хто не рахується з Богом і не звертається до Нього з вірою, стає іграшкою різних негативних духовних впливів – енергій, тобто демонів.
Слово життя продовжується так: «але разом з пробою дасть вихід...». Отже, коли приходить якась спокуса, якесь страждання, душевне чи фізичне, то якщо почнемо дякувати, не нарікатимемо і з вірою звернемося до Бога, Бог або покаже нам, чому це так, або дасть пізнання, від чого ми були захищені, або дасть вихід, що зміниться ситуація, або пошле людей, які нам допоможуть, або покаже інші варіанти. Аж колись в майбутньому ми побачимо велике Боже благодіяння, яке стояло за цим випробуванням.
На кінець написано: «і (Бог) дасть силу, щоб ви могли вистояти».
Кожен щирий християнин, який намагається жити з Богом, міг би засвідчити з багатьох життєвих ситуацій, наскільки правдивим і дієвим є це Боже слово.
Завантажити: Роздуми над Словом життя 1 Кор. 10,13
