Пиха клерикалів – деморалізація народу. 1) ГАЛІК І ГОМОСЕКСУАЛІЗМ
1) Галік і гомосексуалізм
2) Галік проти президента
3) Галік проти Л. Батора
4) Галік і єресі
1) Галік і гомосексуалізм
Пиха представників Церкви спричинила:
а) відпад від Бога: „Пізнали Бога, але …Божу правду замінили на неправду” (Рим.1,21.25)
б) пошану до поганських демонів (Ассиж): „Покланялися і служили створінню більш, як Творцеві” (Рим.1,25)
в) кару: гомосексуалізм (Рим.1,26-27)
Прикладом єретика є гомоідеолог Т.Галік.
Привселюдно Галік виступає як противник гомосексуальних зв’язків і до певної міри проти усиновлення дітей гомосексуалістами. Однак при цьому він презентує гомосексуалізм як якусь вроджену цінність. Цим він руйнує оборонний бар’єр в мисленні людей і спричиняє те, що ціле суспільство буде масово заморене культом аморальної інфекції.
Цитата: „У своїй психотерапевтичній клінічній практиці, а тепер в служінні сповідником, я пізнав зблизька долі багатьох людей, з якими без їх вибору природа погралася так, що їхнє прагнення інтимності приводить їх до людей такої ж статі.”
Відповідь: Галік мовчить про тих, з якими природа не погралася, які самі чи з провини інших відкрилися гомосексуалізму, який є протиприродним. Вони стали рабами цієї неприродної залежності, за якою є нечисте мислення і нечисті духи. Галік також нічого не говорить про те, що і ті, які так народилися, несуть на собі наслідки гріхів предків, які відкрилися окультизму і фальшивій пошані – ідолопоклонству. Галік сам пропагує цю поганську духовність, за якою нема Духа правди, і таким чином став адвокатом гомоідеології.
Висловлювання Галіка не є висловлюванням католицького священика-сповідника, а лише атеїста- психотерапевта чи ідеолога Нью Ейдж. Те, що Святе Письмо називає гріхом і гидотою, він розцінює як щось морально нейтральне – “прагнення інтимності, яка приводить до людей такої ж статі”. Про те, що цей потяг є поганим, вже не говориться. Тим самим він ставить гріх і грішну залежність до такого світла, наче б ішлося про щось цікаве, яке заслуговує пошани і признання. Слова „ пізнав зблизька долі” викликають чуттєву симпатію. Насправді він відкидає ясну і чітку біблійну і моральну позицію щодо цього серйозного гріха. Він нормалізує гомосексуалізм і тим скасовує Божі закони і заповіді. Його позиція є позицією не Христового священика, але слуги антихриста. Його мета – не виводити людей з пітьми гріха і брехні до світла Божої правди, з рабства грішної залежності до справжньої свободи, але якраз навпаки. За Галіком є дух антипокаяння, брехні та маніпуляції.
Цитата: „Я знаю про їхні труднощі і ніколи не наважився б на них і на якість їхніх чуттєвих зв’язків з їхніми партнерами кидати камені погибелі.”
Відповідь: Галік не знає і навіть не хоче знати про справжні труднощі гомосексуалістів. Це він на них і на їхніх партнерів „кидає камені вічної погибелі” тим, що їх обманює і як священик не вказує їм на вихід, яким є правдиве покаяння. Він не називає гріх гомосексуалізму гріхом, ані не вказує на живого Ісуса Христа, Який помер на Голготі і воскрес з мертвих реально та історично. Ісус не лише прощає гріх, але також звільняє пов’язаних гріхом. Про те, як Ісус оздоровлює і звільняє з гомосексуалізму, можуть свідчити тисячі! Цього Галік чути не хоче, називає це гріхом заскорузлості і не дозволяє цим людям хоча б спробувати звільнитися і оздоровитися з гомосексуалізму. Замість того він некритично фантазує про т.зв. „якість чуттєвих зв’язків з їхніми партнерами”. Чому Галік також не скаже щось про справжню статистику цієї „якості”? Наприклад, в США гомосексуалісти мають за життя 200-500 партнерів; в Нью Йорку половину убивств мають на сумлінні гомосексуалісти; понад 50% поширювачів СНІДу є гомосексуалісти, вони також поширюють 70% гепатиту в США; лише в Лос Анджелес вони скоїли 30 000 педофільних злочинів. Чому до цієї якості відносин він не додасть, що гомосексуальне збочення несе з собою садо-мазохізм, копрофілію (лизання калу партнера) або т.зв. “золотий душ”, при якому взаємно обливаються сечею і т.д. Про цю „якість чуттєвих зв’язків” Галік вперто мовчить.
Цитата: „На скільки міг, я старався, щоб для них і їхніх немалих проблем у суспільстві, а основне – в Церкві та християнських колах був створений більший простір для зустрічного розуміння.”
Відповідь: Те, що виглядає як Галікова доброта і зрозуміння, насправді є найбільшим злочином щодо цих людей, бо не дає їм жодного виходу. Це не є любов, а демонська жорстокість, яка базується на брехні і перекручуванні Божого слова.
Якщо Галік чітко не диференціює що є, а що не є „простором для зустрічного розуміння”, то згідно нього і гомосексуалістів, які відмовляються назвати гріх гріхом, це є простір для духовного інфікування гомосексуалізмом моральних людей і християн. Якби він з усіх сил намагався дати цим людям Христа, то це було б гідне католицького священика! Однак Галік, як член Ради мудрих в ЄС, старався з усіх сил, щоб через поступову зміну законів в ЄС була впроваджена гомодиктатура. Також з усіх сил він старався, щоб передусім в Церкві та християнських колах був більший простір для непомітного впровадження гомосексуалізму. Це старання Галіка призвело до того, що скасовуються природні і Божі закони, а це є діло духа антихриста!
Цитата: „Намагання фундаменталістів проголошувати саму їхню схильність гріхом, засуджувати їх, „лікувати” чи піддавати екзорцизму як одержимих дияволом вважаю гріхом заскорузлості проти здорового розуму – цього великого Божого дару.”
Відповідь: Галік тут знову обманює. Не йдеться про жодну приховану чи пасивну схильність. Сьогодні йдеться передусім про організованих арогантних гомосексуальних активістів, які навмисне проникають до християнських спільнот, щоб їх розкласти зсередини. Вони категорично відкидають щире покаяння. За ними дійсно є дух пихи і збочення, який розбещує людей, ліквідує інституцію сім’ї і вносить прокляття на цілий народ. Галік відкидає правдиву діагностику, а дієву духовну і практичну допомогу забороняє і навіть розцінює її як злочин. Суверенно просовує погляд, що гомосексуаліст мусить залишитися гомосексуалістом і не сміє чинити покаяння. Згідно Галіка ніхто не сміє гріх гомосексуалізму назвати гріхом! Його фальшиве добродійство є найбільшою жорстокістю щодо цих людей, бо забирає у них будь-який шанс для спасіння через покаяння і правдиву віру, яка дає простір Божій силі. Ця віра відділяє душу від нечистого духа, а тоді оздоровлює зранену душу. І Господь Ісус виганяв нечистих духів, апостоли також робили це в Його силі. Галік називає це гріхом заскорузлості.
Політика Галіка ведеться в дусі антихриста, в корені протирічить Христу і Його Євангелії.
Є багато щирих гомосексуалістів, які через живу віру в Христа були звільнені, і які про це радо свідчать. Про це Галік все ж мовчить.
Цитата: „Знаю переважно в інтелектуальних і мистецьких колах багато гомосексуалістів, які не комплексують і ніяк не приховуються зі своєю чуттєвою орієнтацією…”
Відповідь: Галік створює враження, що бути гомосексуалістом є особливим привілеєм для інтелектуалів, мистецьких кіл і вищої еліти, з якою він радо спілкується. Галік робить з гріха моду. Це не є позиція католицького священика, але антихристівського спокусника, який обманює молодих і щирих людей.
Цитата: „…їм би і на думку не прийшло клопотатися про укладення державних шлюбів…”
Відповідь: Галік вважає чеснотою, що деяким гомосексуалістам навіть не прийде на думку укладати державні шлюби. Європа 2000 років формується християнством. На основі Божих законів та Євангелії воно ясно вказує на сенс людського життя і терпіння, дає зрозумілу і вичерпну відповідь на життєві питання, що стосуються добра і зла, правди і брехні, гріха і чесноти, життя і смерті, а також наголошує на питанні Божого суду і життя після смерті. Центром християнства є Ісус Христос, Син Божий, який ставши відкупительною жертвою за наші гріхи, воскрес і тим підтвердив правду Євангелія і своє Божество. Ці основні правди єретик-священик Галік ставить під сумнів і замість Божих законів просовує антизакони, які ведуть до геноциду Європи. Тому Галік є не лише теологом ЄС в Раді мудрих, але і єретиком і міжнародним масовим злочинцем, гіршим ніж фашисти Гебельс чи Айхман. Чому? Бо він відсилає на вічну смерть до пекла мільйони обманених і зведених душ. Як це відбувається? Через антихристівську брехню і впровадження антизаконів.
Цитата: „…а деякі з них навіть вважають (подібно як і я) загальне „право усиновлювати дітей” одностатевими парами подекуди невідповідальним експериментуванням з дітьми”.
Відповідь: Усиновлення дітей гомосексуалістами є тиранією дітей, їх поступовою деморалізацією і демонізацією. Галік використовує термін „подекуди невідповідальне експериментування з дітьми”. Як людина може припустити хоча б якесь експериментування з дітьми? Морального Л.Батора Галік називає фашистом, але сам дозволяє не лише те, що робилося в концтаборах – експериментування з людьми, але навіть припускає експериментування з дітьми.
Що означає термін: „загальне право усиновлювати дітей одностатевими парами” ? Запитуємо: відколи це стало загальним правом? Галік створює враження, наче б в усій історії людства усиновлення дітей гомосексуалістами було чимось очевидним. Насправді це знову є лише формою його брехні, якою він міняє мислення за допомогою нечітких висловлювань і замовчуванням суті правди. Словами “загальне право” він впроваджує нову норму і нове псевдомислення.
Цитата: „Люди, про яких говорю, мають достатньо природної самопошани, самокритики та інших причин пишатися собою, так що їм не потрібно на „парадах гордості” відкрито демонструвати гордість зі свого гомосексуалізму…”
Відповідь: До каталогу нових чеснот, якими слід гордитися, Галік суверенно зараховує гомосексуалізм. Про активних гомосексуалістів стверджує, що вони мають достатньо „природної самопошани, самокритики та інших причин пишатися собою”. Цим він тотально протистоїть Божому слову, яке гомосексуалізм називає важким гріхом і гидотою. Справжні чесноти, такі як відвага захищати правду, радикальність щодо гріха, вірність Божому закону і т.д. Галік називає огидним фундаменталізмом, заскорузлістю і нетактовністю. А гріх і збочення кваліфікує як „пишання своїм гомосексуалізмом”, „якість чуттєвих зв’язків”, „ прагнення інтимності до людей такої ж статі”…Цим він понижує не лише християнські цінності, але й природні людські відношення, які полягають у чистій дружбі, взаємній пошані, людській гідності і відвазі виступити проти течії і системи брехні.
Цитата: „Те, що людина хворобливо не соромиться свого гомосексуалізму, є добре, однак це не мусить вести аж до протилежного екстрему, коли гомосексуалізм втрачає природний захист приватних та інтимних речей”.
Відповідь: Є підлістю створювати враження, наче б природний сором людини, який осуджує зло і неморальність, був чимось хворобливим. Сором веде до охорони і справжньої гідності. Однак т.зв. католицький священик своїм демагогічним підходом позбавить людину цього природного самозахисту, який має кожен, не лише християнин, але й невіруючий. Галік все ж назве це чимось хворобливим. Іншими словами знову схвалюється не лише гріх гомосексуалізму, але й перебування у грісі і нерозкаяні, а ще й до того це названо піднесеним поняттям „захист приватних та інтимних речей”.
Цитата: „…християнські фундаменталісти, які не знають нічого про те, що відкрила сучасна генетика і сексологія про походження гомосексуальної орієнтації, неспроможні розрізнити між генетично закладеною сексуальною орієнтацією і між легковажним сексуальним експерементуванням людей, здатних до гетеросексуальних стосунків (до яких, на відміну від тих перших, можна віднести біблійне засудження „мужоложників”) і вони одним махом послали б усіх до пекла.”
Відповідь: Якщо хтось допустився гомосексуалізму, то це є гріх. Нема різниці, чи дотичний народився гомосексуалістом, чи ним став. В обох випадках йдеться про гріх. Обоє мусять чинити покаяння, якщо хочуть бути спасенними. Без покаяння ніхто не буде спасенний (Лк.13,3), чи це Галік розрізняє, чи ні. Що стосується пекла, то нагадуємо, що воно вічне, і що Боже слово говорить, що до нього веде широка дорога. Галік є фальшивмим пророком, який по широкій дорозі свого антиєвангелія одним махом посилає до пекла усіх своїх однодумців.
Цитата: „Не можу заперечити, що знаю про це не лише з теологічних, але й з психологічних студій, та переважно зі своєї багатолітньої практики клінічного психолога і сповідника…”.
Відповідь: Своїми демагогічними висловлюваннями Галік цілком заперечує те, що є об’єктивно відомо про гомосексуалізм з погляду теологічного і психологічного. Він не називає гріх гомосексуалізму гріхом, ані цю зв’язаність не називає гидотою. Не знає, що організацією WHO гомосексуалізм ще донедавна був зареєстрований як психічна хвороба. Останнім часом його зняли з реєстрації не з наукових, а з політичних мотивів. Якщо Галік як сповідник має на гомосексуалізм антибіблійний погляд, то він нікого не привів до покаяння і визволення. Він лише зловживав сповіддю, щоб утверджувати цих людей в грісі і вбивав їм сумління.
Цитата: „…жертви христин-п’ятидесятників, які на стадіонах хотіли їх (гомосексуалістів) „вилікувати Святим Духом” з гомосексуалізму – інколи це кінчалося самогубними спробами цих „оздоровлених”.
Відповідь: Галік ніколи не назвав гомосексуалістів жертвами грішної залежності, але тут раптом називає їх жертвами християн-п’ятидесятників. Ці християни молилися за людей, які чинили щире покаяння. Молилися не лише за гомосексуалістів, але і за наркоманів, алкоголіків та інших людей, пов’язаних різними залежностями. При цій молитві і щирості людей, які хочуть бути звільнені, дійсно діє Святий Дух. Якщо в декого з них, що знову упадуть до гріха і піддадуться цій зв’язаності, появиться спокуса самогубства, то це не можна приписувати християнам-п’ятидесятникам. Той, кого Галік утвердив в рабстві гріха, завдяки йому переважно має пекло на землі і після смерті. А що стосується статистики самогубств, то в Америці 50% усіх самогубств здійснюють гомосексуалісти. Галік вперто замовчує, що через навернення і покаяння з гомосексуалізму були оздоровлені і звільнені тисячі осіб.
Цитата: „Вважаю, що місце з листа до Римлян треба відносити до осіб, здатних до гетеросексуальних стосунків, які допускаються гомосексуальної поведінки заради „урізноманітнення свого сексуального меню”.
Відповідь: Тут Галік алібістично признає, що бісексуалізм можна окреслити поняттям „гріх”, але т.зв. вроджений гомосексуалізм схвалює. Такого розрізнення Св.Письмо ніколи не признає. Воно однозначно називає гомосексуалізм гидотою і радикально перед ним перестерігає людей та суспільство. Термін „урізноманітнення свого сексуального меню” є лексикою збочених людей.
Згідно послання до Римлян (1,18-27) гріх гомосексуалізму є плодом людської пихи, яка відкидає Бога і його закони та покланяється творінню і демонам, особливо шанованим в поганських релігіях. Галік пропихає духа поганства, духа Нью Ейдж.
Цитата: „Чимось іншим є гомосексуальна орієнтація, дана вродженою біологічною диспозицією. Її саму по собі не можна кваліфікувати як грішну, а Церква вчить, що до цих людей треба підходити з розумінням.”
Відповідь: Що стосується вродженої біологічної диспозиції чи т.зв. генетично даної гомосексуальності, то вона походить з гріха предків проти першої Божої заповіді (йдеться про гріх невіри та ідолопоклонства) Прокляття, поєднане з порушенням першої Божої заповіді, проявляється аж до 3-4 покоління. Але тих, хто чинить щире покаяння, Бог повністю звільняє з цього рабства і прокляття.
Що стосується вродженої біологічної диспозиції, то як тільки вона актуалізується в думках чи вчинках, то тут йдеться про гріх. Треба, щоб сповідник приступав з розумінням до каянника, який хоче чинити щире покаяння. Тих, які прийдуть до сповіді без наміру чинити покаяння, а маніпуляції, треба радикально відставити. Подібно кожен християнин мусить бути радикальним і відкинути слухання гомосексуальних байок, які мають на меті звести співчутливих „рятівників”. Через наївну толерантність ці рятівники ставлять під загрозу СНІДу не лише своє власне здоров’я і дочасне життя, але ризикують і своїм вічним спасінням.
Опрацював Правовірний Синод єпископів з України
Копії:
– проф. Т.Галік
– мас-медіа в Чехії (для оприлюднення)
