Психологія Євангелія (ІV частина)
Яка психологія Євангелія? Вона походить з правди, рахується з первородним гріхом, з глибокою підступністю, яка є в людині, зі схильністю до зла, з особистими гріхами, зі зрадою, але також і з жалем та людською щирістю. Психологія Євангелія приносить справжній рай і мир до людської душі і взаємних відносин. Вона пов’язана з готовністю жертвуватися, що походить з чистої любові до Бога та породжує і чисту любов до ближнього. Протилежність цієї любові – людський егоїзм, пов’язаний з духовною інфекцією, що спричиняє духовну сліпоту – джерело різних помилок і страждань.
У Євангелії Ісус подає основні психологічні принципи, засновані на справедливості до себе та інших. Наприклад, принцип: «Що хочеш, щоб інші робили тобі, те спершу роби ти їм. А що не хочеш, щоб інші тобі робили, не роби і ти їм». Ісус дуже реально вказує на підступність людського серця, тобто душевності. Він каже: «З людського серця походить всяка нечистота, ворожнечі, суперечки, крадежі і т.д.». Він вказує не тільки на причину зла, але і на вихід – признання своєї власної вини і прийняття прощення гріхів. Це суть Божого спасіння, яке дане в Христі Ісусі. Модерні психології і психоаналізи, можливо, можуть викрити зло в людині, але не спроможні усунути з людської душі почуття вини. Різні орієнтальні медитації і концентрації, навпаки, намагаються усунути совість, голос Божий, а це – дорога до погибелі. Це те саме, наче б ми в людському тілі усунули сигнали болю, які свідчать, що щось не так, що необхідне лікування. Якщо своєчасно не зреагувати, хвороба дійде до критичної межі, що може коштувати навіть і життя. В духовній області вирішується про головне – про вічне життя.
Стосовно людської душі, Ісус ясно говорить: «Хто хоче врятувати свою душу, той її погубить, а хто її погубить задля Мене і Євангелія, той її спасе». Лише християнство проповідує спасительну віру. Всі інші т.зв. релігії, навіть якщо й містять певні крихти правди, є фальшивими дорогами і не забезпечують людині вічного життя, ані справжнього миру, ані справжнього щастя тут, на землі. Цього справжнього щастя не забезпечать ані різні філософії, що проповідувались протягом усієї історії людства. Не забезпечать його ані різні психології, які останнім часом стають модними. Це все лише фальшиві дороги, побудовані на брехні. За ними є дух брехні, який не веде душі до вічного життя, а навпаки, утримує їх у самообмані, гордості, егоцентризмі і самообожненні. Згодом веде до депресій, різних залежностей: від алкоголю, наркотиків і нечистоти. Це все кінчається розпачем, і навіть самогубствами.
Принцип Ісусової психології: «Зречись себе, візьми свій хрест і йди за Мною» – це єдина безпечна дорога правди. Християнство – це не філософія і не психологія, хоча й євангелійні правди і сама реальність визначають правдиву життєву філософію і психологію. Основна річ – це навернення, а потім шлях покаяння. Все це концентрується до найважливішої заповіді – заповіді любові до Бога і ближнього. Протилежністю до цієї любові є фальшива любов до себе, що називається самолюбством або егоїзмом. Фальшива любов перебуває в духовній темряві – дивиться на себе та на ближніх через окуляри егоїзму. Христос вказує на правило сліпоти: «Бачиш в оці брата скалку, але не бачиш колоди у власному оці».
Правдива життєва філософія і психологія обов’язково пов’язана з правдивою життєвою мудрістю, яка міститься в Христовій пересторозі: «Будьте готові, бо не знаєте ні дня, ні години, коли будете покликані на вічність». Правдива життєва і біблійна мудрість рахується зі смертю, з Божим судом і вічним життям чи вічною карою після смерті. На це життя дивиться лише як на період випробування, в якому вирішується про щасливу або нещасливу вічність. А це велика відповідальність!
Християнство на даний час паралізоване. Чому? Бо не проповідується живе Євангеліє, не проповідується і не наголошується на правдивих життєвих принципах, які ведуть до справжнього щастя. Навпаки, християни відкрилися духу світа, духу брехні, і настав масовий відпад від християнства, наслідком чого є втрата совісті, деструктивна зміна мислення від позитивних цінностей до повної деградації.
(див продовження)
Завантажити: Психологія Євангелія (ІV частина)
