ВВП: Плоди II Ватиканського Собору за 60 років – трансформація Католицької Церкви в псевдоцеркву Нью-Ейдж /7 частина/
15.02.2025
Історико-критична теологія, як троянський кінь, проникнула з ліберального протестантизму в Католицьку Церкву. Вже на початку ХХ ст. внаслідок духовного закулісся, яке сьогодні приховане за ІКТ, в Католицькій Церкві виник духовний напрямок під назвою «модернізм». Св. Пій Х 1907 року видав енцикліку «Pascendi Dominici Gregis», через яку цей дух смерті та атеїзму був викритий і Католицька Церква офіційно від нього відділилася. З теологічних факультетів і семінарій виключили приблизно половину викладачів та студентів і на декілька років настала обнова Церкви через живе відношення до Христа.
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v6q62wq–ii-.-.-7.html
https://www.bitchute.com/video/ez6a2XLJ607X/
https://cos.tv/videos/play/59416619885301760
https://youtu.be/b6bQCGlCRqQ
Але після ІІ Ватиканського Собору дух модернізму знову повернувся до Церкви і через теологічні факультети вплинув на більшість священників, монахів, і взагалі на Церкву. Поступово настав повний розклад католицького вчення і масовий відпад від Католицької Церкви. Дух, який приховується за ІКТ, по своїй суті є атеїстичний, він відділює і нищить усе духовно живе в Церкві.
ІКТ не використовує об’єктивну інформацію, а якщо й використовує, то тільки як пастку для прийняття нового мислення і нового духа – атеїстичного! Послання до Римлян, яке викриває духовне коріння содомії, оскаржує II Ватиканський Собор в тому, що він відкрив двері, з одного боку, для єресі модернізму через атеїстичну ІКТ, а з другого – ідолопоклонницькій пошані до поганства через «Nostra aetate». Цей дух атеїзму та дух поганства є причиною інвазії аморальності та церковного узаконення содомії в декларації «Fiducia supplicans».
Шість вибраних єресей ІКТ, засуджених св. Пієм Х
Модернізм та ІКТ стверджують єресь: «З Євангелія неможливо доказати Божество Христа!» (єресь № 27)[1].
Ісус виганяв демонів, оздоровляв хворих, воскрешав мертвих і робив інші чуда, Він прийняв на Себе відкупительну смерть і воскрес – а це є доказом того, що Він є Божим Сином. Все Євангеліє і весь Новий Завіт є свідченням того, що Ісус – правдивий Бог і правдивий Чоловік, тобто єдиний Спаситель.
Єресь № 29: «Христос (історичний), як вважає історія, стоїть на набагато нижчому рівні ніж Христос, який є предметом віри».
Цю єресь, яку хоч засудив святий папа Пій Х, в даний час далі проповідує ІКТ на всіх теологічних факультетах.
Єресь № 31: «Вчення, яке подають про Христа ап. Павло, ап. Іван і Вселенські Собори: Нікейський, Ефеський, Халкедонський – це не вчення, яке проповідував Ісус, але яке про Ісуса створила християнська свідомість».
По-перше, це брехня, а по-друге – знову єресь, засуджена св. Пієм Х. Апостоли були наочними свідками життя Ісуса Христа. Апостол Іван пише: «Що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, те звіщаємо вам» (1 Ів. 1,1). Нікейський Собор у 325 р. підтвердив правдивість свідчень Євангелій і Нового Завіту. Він визнав основну правду віри, що Христос – правдивий Бог і правдивий Чоловік, та засудив єресь Арія, який заперечував Божество Христа. Собор в Ефесі засудив несторіанську єресь. Собор в Халкедоні 451 р. знову підтвердив основну правду Євангелія, що Ісус є правдивий Бог і правдивий Чоловік.
Єресь № 16: «Свідчення ап. Івана не є правдивою історією, але містичним розважанням про таїнство спасіння без історичної реальності».
Це знову брехня і засуджена єресь. Апостол Іван не мав жодних містичних мрій, він – наочний свідок життя Ісуса Христа, Його смерті і воскресіння. Так звані «йоанівські листи» та «йоанівська теологія» є штучним витвором ІКТ для того, щоб применшити автора, а одночасно і важливість Євангелія від Івана і його листів.
Єресь № 36: «Воскресіння Спасителя не є реальною історичною подією, але недоказаним і недоказувальним явищем…, яке християнська свідомість поступово собі витворила».
Таке твердження вже засуджене св. Пієм Х, але сьогодні ця єресь далі проповідується через ІКТ. Реальність така, що воскресіння Христа є історичною подією. Відразу після Свого воскресіння Ісус кілька разів з’являвся як окремим людям, так і апостолам, які зібралися в горниці. Це повторилося і за тиждень, коли був присутній і невіруючий апостол Тома. Потім Христос з’явився апостолам біля Галилейського озера, де вони разом їли та розмовляли з Ним, та з’являвся їм і в інших місцях Галилеї протягом 40 днів. Апостоли проповідували правду про відкупительну смерть Христа та Його воскресіння. За цю правду як достовірні свідки вони віддали і своє життя. Воскресіння Христа є доказом Його Божества і доказом істинності та обов’язковості Його вчення. Ставити під сумнів або заперечувати цю основну правду можуть лише затверділі безвірки, якими, на жаль, є і теологи ІКT.
Єресь № 12: «Якщо екзегет хоче займатися студіюванням Біблії, то передусім мусить відкласти будь-які передсуди про надприродне походження Письма, і не сміє пояснювати Біблію інакше, ніж інші, чисто людські, історичні пам’ятки».
Ця єресь була засуджена, але в даний час повністю далі проповідується через ІКТ на всіх теологічних факультетах. Яким є вчення Церкви про Святе Письмо? Бог є автором Святого Письма, Він надихнув людей – авторів священних книг. Богом натхнені книги навчають правди і є зобов’язуючі. Святе Письмо слід читати в живій Традиції усієї Церкви, як його читали усі покоління християн і святих. Святе Письмо не можна читати через псевдонаукові окуляри ІКТ.
Святий Дух – не тільки правдивий автор, але і правдивий екзегет Біблії! ІКТ бере на себе роль Святого Духа, але в цьому нема нічого нового, «бо і диявол бере на себе подобу ангела світла, а так само і його слуги» (2 Кор. 11, 13-15). За ІКТ дійсно є дух, але не Святий Дух, а дух брехні і смерті! Він, як перший екзегет, проявився вже в раю, а плодом його екзегези була смерть! На пустині він також пояснював Господу Ісусу Святе Письмо. Ісус йому сказав: «Геть, сатано!» (Мт. 4,10). І це також відноситься до всіх екзегетів ІКТ з їхнім т.зв. «науковим» методом!
У своїй книзі «Оригінал чи підробка» професор Ета Ліннеман свідчить: «Було вирішено виступити проти Божого слова як об’явленої правди і стати на сторону фальшивої мудрості цього світу, яка в основі є атеїстична, хоча і вдає побожну та бере до уст Боже Ім’я. Цей метод не є науковий, а демагогічний. Виходити з демагогічних передбачень, які мусять прийматися без критики як доказ – це головна засада ІКТ. Боже слово нам говорить, що Бог керує долею народів, але історична т.зв. наука вже наперед відмовляється брати до уваги навіть можливість Божої дії в історії, і така атеїстична антихристиянська псевдонаука визнається історико-критичною теологією як єдиний і завжди правильний підхід до Божого слова. Кожний, хто хоче вважати себе теологічно освіченим, мусить це приймати». Але це велике нахабство і злочин!
Професор Ета Ліннеман продовжує: «Щоб досягнути академічного рівня в теології, мушу відважитися в своєму мисленні дати простір атеїзму. Побожні почуття мені ласкаво дозволяються, але моє мислення повинно копіювати основні атеїстичні рішення і поступати „методично” – „ut si Deus non daretur”. А це спотворення!
Як історико-критична теологія, так і її історична наука, базується на брехні. Тому наука тут не є синонімом правди, але бунтом проти Бога, який несправедливо утискає правду. Здобуті правильні відомості нівечаться і перекручуються брехнею».
Це коротко про вдавану науковість ІКТ. Ми пригадали декілька модерністських єресей, засуджених св. Пієм X. Але ці єресі після II Ватиканського Собору знову ожили і пропагуються в усіх теологічних закладах.
Глибоко правдиве свідчення професора Ети Ліннеман проливає ясне світло на єретичну букву, методологію та духа брехні ІКТ. Як учениця провідного представника історико-критичної теології Рудольфа Бультмана, вона цілком компетентна правдиво та критично охарактеризувати цей псевдонауковий метод. На жаль, цьому духу модернізму, який використав історико-критичний метод в якості тарану, відчинив двері до Церкви II Ватиканський Собор з метою її самознищення. Тому цей Собор з єрессю модернізму та синкретизму з поганством мусить бути засуджений. Інакше віднова Церкви не настане.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
[1] Подаємо 6 із 65 модерністських єретичних тез, перелічених у декреті «Lamentabili sane exitu» св. Пія X.
