5.06.2023

Шановні Єпископи Азії та Австралії!

Восени цього року має бути всесвітньо схвалена самогубна синодальна ЛГБТ-програма. Кардинал Мюллер оцінив синодальний шлях як «релігійно некомпетентний і церковно-канонічно нелегітимний». Синодальний процес змінює характер Церкви і запроваджує в ній систему «некомерційних організацій». Подібно, як соросівські некомерційні організації, які ведуть кожний народ до самознищення, так діють і ці церковні некомерційні організації. Раніше такі некомерційні організації засудили б як державну зраду, а в Церкві – як єресі.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v2vhe5c-173811936.html   
https://ugetube.com/watch/kLFD717aebrOSj7   
https://cos.tv/videos/play/45300479781016576   
https://www.bitchute.com/video/xlUWOouJW5q7/   

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

7.06.2023

Мас-медіа оприлюднили, що з 12 по 23 червня 2023 року мають відбутися найбільші військові навчання НАТО поблизу українських кордонів. Прогнози політологів дуже серйозно говорять про небезпеку спалаху третьої світової війни, пов’язаної з ядерною зброєю.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v2u6d0e-171617630.html   
https://ugetube.com/watch/w3smJZ4mW3SJiom   
https://cos.tv/videos/play/45148013011702784   
https://www.bitchute.com/video/N5StxYc0XcV4/   

«Кожний, хто слухає ці Мої слова й не виконує їх,

подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску.»

«Кожний, хто слухає ці Мої слова й не виконує їх,

подібний до необачного чоловіка,

який збудував свій дім на піску».

Ісус до цього додає: «І полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика». Це пересторога Ісуса. Тут сказано коротко: дім повалився і руїна його була велика. Чому впав цей дім людського життя? Він був побудований на піску своїх мрій, своїх планів, своїх вимог… Він не був побудований на скелі, якою є Христос і Його євангелійні вимоги. Але недостатньо лише їх чути, треба їх реалізувати.

Ісус нагадав нам про цю потребу реалізації Божого слова, коли жінка з натовпу вигукнула: «Блаженне лоно, що Тебе носило». Він сказав: «Блаженні ті, які слухають Боже слово і виконують його» (Лк. 11,27).

Ми повинні вчитися приймати різні безсилля, за все одразу ж дякувати і взяти Боже слово як меч Духа проти гіркості і докорів, тобто опиратися на нього. Воно дасть нам силу – той Дух, який є за ним. Достатньо лише зупинитися, усвідомити ситуацію, в якій знаходжуся, і стати до живої віри: «Господи, Ти це бачиш, довіряю Тобі!». Тоді потрібно намагатися стояти в цій вірі і знову до неї повертатися, коли нас відводять від з’єднання з Христом особливі невидимі, підступні тиски або, здавалося б, невинні і добрі думки.

Святий Дух нагадає нам все, що Ісус говорив. Але не для того, щоб ми дискутували про це, теоретизували і розчленовували, як у морзі, але без Духа Божого, тільки своїм розумом, який поставимо за найвищу норму. Так ми врешті дійшли б туди, куди дійшла славна німецька теологія. Що сьогодні роблять ці німецькі теологи? Просовують ісламізацію, але що найгірше ‒ проповідують єресі, які поставили під сумнів усі правди християнської віри. Один їхній кардинал, який тепер перебуває в Римі, є явним єретиком, а другий є пропагатором «шлюбів» гомосексуалістів у храмах. До чого докотились славні мудрагелі, німецькі інтелектуали, з їхнім знаменитим Тюбінгеном та іншими університетами, де буквально «проціджували» різні правди, та без Святого Духа, без Його проводу, але в дусі світу, в дусі пихи, так, щоб це подобалося, щоб було на високому рівні, але простоту Євангелія, життя, яке є в ньому ‒ вбили. Сьогодні по цілому німецькому народі бачимо плоди. Ганьба. Потрійна ганьба! Хто буде каятися? Коли нарешті признають правду? Коли нарешті визнають: «Ми були обманені, не вірили Богу,

Цього року свято Зіслання Святого Духа припало на неділю, 28 травня. За ним слідувала октава. У неділю, 4 червня, Зіслання Святого Духа  святкувала Східна Церква.

Господь показав пророку Єзекиїлу (Єз. 37,1-9) стан ізраїльського народу на прикладі долини, повної сухих кісток. Сьогодні цей образ повністю відноситься до новозавітного Ізраїлю, тобто Церкви. З середини Церкви був вигнаний Святий Дух і його замінив дух світу, а сьогодні і синодальний дух ЛГБТК, тобто дух смерті, який перетворив Церкву на духовний цвинтар, повний розкиданих сухих кісток. Церковні догми були розвалені, Божі заповіді порозкидувані, Божі закони перевернуті, орієнтири вирвані та пересунені. Щоб сьогодні все повернулося до первинного стану, це вже вимагає боротьби за відновлення правовір’я.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v2rvado-167741772.html   
https://ugetube.com/watch/PHqourh6XgD4TjE   
https://cos.tv/videos/play/44903028948766720   
https://www.bitchute.com/video/3IiDG5qWvGXj/   

Євангеліє є для життя. Отже ми повинні ним жити, але для цього потребуємо Святого Духа, бо без Нього це неможливо. Без Нього Євангеліє всього лиш літера, яка вбиває, але Дух оживляє (пор. 2 Кор. 3,6). Святий Дух веде нас до живого Ісуса через смерть „старої людини» і через постійне входження до Ісусової смерті (пор. 2 Кор. 4,10 наст). Все це неможливо без віри – без особистого контакту з Ним на молитві. Без Нього ми, як риба без води.

«Кожний, хто слухає ці Мої слова й виконує їх,

подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі.»

«Кожний, хто слухає ці Мої слова й виконує їх,

подібний до розумного чоловіка,

який збудував свій дім на скелі»

Далі Ісус продовжує: «Полила злива, розлились потоки, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі» (вірш 25). Наприкінці Нагірної проповіді Ісус розповідає цю притчу про двох будівничих. Один будував на скелі, а другий на піску. Про того, який будував на скелі, сказано, що він не тільки чув Боже слово, але і реалізував його у своєму житті. Тому, коли прийшло життєве випробування, представлене в притчі у образі вітру, шторму і морських хвиль, дім вистояв, бо стояв на скелі.

Частина 1.1

Частина 1.2

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

Треба стояти у вірі, у живій вірі – навіть в найменших дрібницях. В цьому полягає святість: бачити ці дрібниці, приймати їх з вірою і у вірі стояти без нарікання на обставини, на ворогів і т.д. Ми повинні жити з віри сьогодні, а не аж завтра, і коли сьогодні здається, що все спокійно! Ми можемо не дожити до завтра. Без живої віри немає справжньої покори. Покора – це внутрішня жертва, але її треба проявляти і назовні за прикладом Господа Ісуса покірного і тихого серцем та за прикладом Його Матері, яка є раба Господня і яка постійно каже Богу ТАК і дякує: «Ось я раба Господня» і «Величає душа моя Господа». Хай буде Божа воля, а не моя!

«Не кожний, хто промовляє до Мене „Господи, Господи!”,

увійде в Царство Небесне, а лише той,

хто чинить волю Отця Мого, що на небі.»