Катастрофічні наслідки гомоідеології
1. Фізичне здоров’я: Статистика подає, що більша половина людей, інфікованих СНІДом – це активні гомосексуалісти (в Німеччині – 60%, а в Канаді – 70%). Згідно найдостовірніших досліджень такі активні гомосексуалісти в Канаді і в США складають менше 2% населення. Іншими словами, майже кожен чоловік, що практикує гомосексуалізм, хворий або захворіє на СНІД. За даними Центру контролю захворювань (The Center for Disease Control) гомосексуальна активність винна майже за дві третини всіх випадків захворювань на СНІД в США. Так само є і з іншими інфекційними хворобами (гепатит, глисти…). Наприклад, в Шотландії більшість хворих на сифіліс – це гомосексуалісти. Пересічний гомосексуаліст за життя міняє 500 і більше партнерів. В Канаді вже 43% геїв хворих на СНІД, продовжують без обмежень жити сексуальним життям і абсолютно свідомо поширюють смертельну хворобу серед своїх партнерів. Багато гомосексуалістів поїдають людський кал і натираються ним; багато мусять носити підгузок через неконтрольований стілець, який спричинений їхніми збоченими зв’язками. Чоловіки гомосексуалісти в середньому помирають на 20 років швидше ніж інші, тобто на 42 році життя. (Т.Е. Шмідт: Straight & Narrow? Compassion & Clarity in the Homosexual Debate; стаття д-ра Даріуша Око в часописі „Любіть один одного“ – польська версія ч.1/2009; дослідження авторів Белла і Вайнберга, видане Інститутом Кінзі)
2. Моральний стан суспільства: Серед гомосексуалістів проблеми залежності від алкоголю і наркотиків зустрічаються втричі частіше ніж серед людей традиційної орієнтації. В Нью-Йорку 50% всіх вбивств і в Лос-Анджелес 30 000 зловжитих дітей мають на совісті гомосексуалісти.
Т.зв. групи ЛГБТ – це морально, душевно і духовно скалічені люди, які втратили природні бар’єри, тому ними легко зловживають для здійснення злочинів будь-якого виду. Вони стають буквально медіумами зла. Сьогодні гомосексуалізм поширюється не лише в колах інтелігенції і художників. Гомосексуалістів використовують наднаціональні політичні організації для впровадження нової всесвітньої диктатури.
3. Зміни в законодавстві спрямовані на тоталітаризм. Конституцією ЄС є Лісабонська угода (ЛУ). Стаття 7 і 19 ЛУ є досить сильним юридичним апаратом, щоб кожен, хто назве гріх гріхом і гидоту – гидотою, був звинувачений в дискримінації. Якщо християнин на основі Божого закону займе ясну етичну позицію щодо гомосексуалізму, то ризикує, що буде звинувачений в дискримінації людей нетрадиційної сексуальної орієнтації на основі ст. 3, 7 та 10 ЛУ та статті 21 Хартії основних прав ЄС.
Цитата: „Потрібні і інші заходи на рівні ЄС, а також і держав-членів, щоб була викорінена гомофобія і впроваджена культура свободи, толерантності та рівності через законодавство.” Це речення надто виразно пригадує гасло, під яким тільки 200 років тому падали тисячі голів у Франції. Незабаром ЄС замість гільйотин для небажаних громадян з таким самим успіхом використовуватиме евтаназію. Її ефективність, безсумнівно, буде набагато вища ніж у застарілих гільйотин.
Новий збочений погляд на гомосексуалізм, який просовують ЄС та ООН, невід’ємно поєднаний з т.зв. гендерною рівністю і ювенальною юстицією. Сім’ї, які відкидають ці збочені засади, вважають поганим виховним оточенням і тому у них т. зв. ювенальна юстиція та її соціальні працівники відбирають дітей. Так наприклад, у Франції сьогодні є 2 млн. штучних сиріт.
Гіркий досвід: у актриси п. Н. Захарової, громадянки Росії, ювенальна юстиція у Франції насильно забрала трирічну доньку. Вигадана причина: „ задушлива материнська любов”. Більше 11 років Н. Захарова бореться за повернення своєї доньки. Останні 4,5 роки вони взагалі їй не дозволяли дитину бачити. Тепер ця мати ув’язнена у Франції.
Ювенальна юстиція практично не підпорядковується жодній державній інституції: ні Президенту, ні уряду, нікому. Всі потерпілі переконані, що йдеться про нову форму викрадання.
Сьогодні ще можна припинити наступаючу катастрофу. Однак для цього потрібний спонукальний голос католицької ієрархії. Потім знайдуться і чесні люди, охочі переносити переслідування за справедливу боротьбу. На превеликий жаль, католицька ієрархія сьогодні не лише мовчить, але навпаки, підтримує гомоідеологію (див. промову речника Конференції єпископів Словаччини, травень 2010).
Бог сьогодні говорить до словацького народу: „Я поставив перед тобою життя і смерть, вибирай життя” (Втор.30,19).
