Ісус хоче, щоб ми були там, де є Він
Ісус сказав: «Отче! Хочу, щоб ті, яких Ти Мені передав, перебували там, де і Я, щоби й вони були зі Мною та й бачили Мою славу, яку Ти дав Мені, бо полюбив Мене перед заснуванням світу» (Ів. 17,24). Ці слова Ісуса стосуються не лише апостолів. У цій молитві Ісус пам’ятав також про нас. І ми належимо Йому, належимо до тих, яких Отець дав Йому. А Ісус хоче, щоб ми були там, де Він, щоби бачили Його славу. І ми хочемо її бачити. Цю славу Отець дав Синові ще перед сотворенням цілого Всесвіту. Все, що тут існує, окрім Бога, є створене. Всесвіт має свій початок, він не був тут вічно. Він має початок від Бога, Бог створив його. Це мільярди зірок; деякі зірки віддалені від нас на відстань декількох мільйонів світлових років. Ми в порівнянні з цим усім – наче крихітне зернятко пороху… А Бог любить нас, віддав за нас на смерть Свого Сина і приготував для нас вічну славу. За декілька годин до Своєї смерті Ісус молився за нас, щоб ми бачили ту славу, яку має Він, щоби брали в ній участь. Яка велика Божа любов до нас!
Завантажити: Ісус хоче, щоб ми були там, де є Він
