Фільм “Христове Воскресіння

Головна Актуальні теми Гендер, ювенальна юстиція і гомосексуалізм Дитячі містечка – дитячі концтабори

Дитячі містечка – дитячі концтабори

Львів, 23.06.2012

Депутатам Верховної Ради України

Шановні Депутати!

Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони дитинства» №10625 також заплановано внести зміни до Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», зокрема створити «дитячі містечка».

В т.зв. центрах під прикриттям соціально-психологічної реабілітації, насправді йдеться про розбещення і ліквідацію дітей збоченими ЛГБТ-групами. Однак цього злочинцям проти дітей не достатньо. Лобісти ЛГБТ зі своєю Радою при Міністерстві юстиції просовують це новаторство – узаконювання не лише центрів, де збирають дітей, вкрадених у батьків, але й цілі містечка вкрадених дітей.

Викрадені діти переживають чуттєві і психологічні травми з того, що їх вирвали з родинного середовища люблячих батьків. Цих травматизованих дітей потім морально розбещують через нечисті збочення, наркотики, магію, віщування і сатанізм (право дітей на виконання обрядів – законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права дитини на культурний та духовний розвиток»). Цим їх позбавлять сумління, а тоді будуть їх використовувати як знаряддя для найцинічніших злочинів з метою ліквідації цілого суспільства. Це модель формації модерних яничарів.

Причиною до викрадення дітей буде штучне звинувачення батьків. Законопроект вимагає, щоб органи внутрішніх справ створили тиск на батьків, почали проводити розшукову роботу і контролювати «місцe проживання i перебування батьків». Органи безпеки таким чином мають співпрацювати з цими запланованими масовими злочинами над дітьми. Законопроект роздуває кампанію, нібито батьки є злочинці, яких слід розшукувати.

Що можуть і мусять сьогодні робити батьки? Батьки мусять вийти на вулиці і масово маніфестувати проти цього колосального злочину на їхніх дітях, поки ще не пізно. Мусять радикально протестувати проти впровадження злочинних ювенальних судів, які мають розпочати свою злочинну діяльність в Україні вже в серпні 2012р. На жаль, апостатична ієрархія УГКЦ систематично утримує всіх католиків в пасивності замість того, щоб пастирськими листами закликати на захист їхніх дітей та родин. Цим бере участь в злочинній тиранії над дітьми і в самознищенні українського народу.

Сьогодні лобістами ювенальної юстиції зроблена пряма атака на батьків. В законопроекті «Про внесення зміни до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення» № 9547, прийнятому у першому читанні, посилюється адміністративна відповідальність батьків шляхом значного збільшення суми штрафу, a іншим законопроектом «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питань, що унеможливлюють виконання адміністративних стягнень» передбачено адміністративний арешт. Матір, яка не має грошей на сплату штрафу за штучним звинуваченням в т.зв. неналежній поведінці, буде на кілька годин ув’язнена. Тим часом її дітей заберуть, і згодом її позбавлять батьківських прав. Це досвіди з методами ювенальної юстиції в ЄС.

Законопроект також дозволяє «перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, у випадках, коли воно за рішенням суду суперечить інтересам дитини». Це до неба волаюче лицемірство, цинічна насмішка над тиранізованими батьками і дітьми. Поняття «суперечить інтересам дитини» жодним чином не конкретизується! Це підґрунтя для маніпуляції та зловживань. Про інтереси дитини не запитують ні саму дитину, ні тим більше батьків. Ці т.зв. інтереси дитини визначають ювенальні суди. Але в їхніх інтересах забирати дітей у батьків і позбавляти батьків батьківських прав. Це знущання лицемірно називається «інтереси дітей».

Сумний досвід з цього питання є, наприклад, у Франції, де ювенальна (кримінальна) юстиція діє давно. У актриси Н. Захарової відібрали дитину. Офіційним аргументом була «задушлива материнська любов», яка нібито суперечить інтересам дитини. Побачення їм заборонили. Донечку помістили у дитбудинок закритого типу. З мамою вона зовсім не може зустрічатися. Отак ювенальний закон діє на практиці!

Чи хочемо цього ми? Чи думаємо, що нас це омине? Не омине нікого: ні бідного, ні багатого, ні двірника, ні депутата. Адже, як свідчить досвід – для одних, щоб забрати дітей, придумають бідність, для інших – задушливy любов чи ще щось інше. І все це буде «законний спосіб» викрадання дітей, а також розправ над «неугодними» політиками, непотрібними сусідами, небажаними свідками та ін.

За злочинними конвенціями ООН і євростандартами, які формують нові законопроекти, прихована ідеологічна редукція (геноцид) людства. Вона вважає, що кожен батько, який має дітей, є ворогом глобалізаційного режиму, бо збільшує кількість населення планети мінімум на 1 особу. Тому на Заході вже є звичною практикою вдягати батькам наручники, коли відповідно до нових змінених законів викрадають їх дітей. Англійські мас-медіа назвали ці нові закони «сатанізацією Англії».