БАЗОВИЙ МОНІТОРИНГ ЗАКОНОПРОЕКТІВ ТА ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД. Частина 2. Увага! Ювенальна система: сьогодні під прицілом батьки та педагоги.
Львів, 21 вересня 2013р
Народним Депутатам України
Шановні Народні Депутати!
- В парламенті зареєстровано черговий Проект Закону «Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо невідворотності обов’язку утримувати дитину особами, які позбавлені батьківських прав) №2548 від 15.03.2013 р., який безпосередньо закріплює дискримінаційні елементи ювенальної юстиції щодо прав батьків. У законопроекті пропонується зобов’язати суд приймати рішення про призначення аліментів одночасно з процедурою позбавлення батьківських прав.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 N3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Суб’єкт законодавчої ініціативи у пояснювальній записці стурбований, що питання стягнення аліментів з таких осіб вирішується в довільній формі. Закріплення обов’язку за батьками сплачувати аліменти, на думку автора, знизить можливість застосування практики використання народження дітей виключно для отримання державної допомоги.
Звертаємо увагу, що пояснювальна записка не містить жодних аргументів, аналітичних даних про виявлення практики використання народжених дітей виключно для отримання державної допомоги.
Згідно статті 27 Конституції України кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. На Заході, через ювенальні технології, люди перестають народжувати. У результаті чисельність населення скорочується катастрофічно. Така «альтернатива» сьогодні пропонується українському суспільству.
Останнім часом в Україні формується суспільна думка щодо викривленого обов’язку та прав батьків щодо власних дітей. Тепер дедалі частіше через ЗМІ поширюються історії про поганих батьків, батьків тиранів і у зв’язку з цим нагальна потреба розширення т.зв. прав дітей. Тут треба зазначити, що дітям в Україні законодавством гарантовано всі права та свободи, які необхідні для їх розвитку. А основним обов’язком батьків в сучасній добі є захищати своїх дітей від так званих нових світових реформ і це є їхній не тільки обов’язок, але і право.
Ціла система ЄС схвалює гомосексуалізм, ювенальну юстицію і нав’язує дітям абсурдне мислення про те, що можеш обрати собі стать сам, мусиш спробувати в житі все і.т.д. Насправді йдеться про життєві трагедії, травми і злочини проти людяності.
В наказі Міністерства соціальної політики України №178 від 05.04.2013 року «Про затвердження Плану діяльності Міністерства соціальної політики України на 2013-2015 роки» в додатку 1 (Заходи щодо виконання завдань Мінсоцполітики на 2013 рік (операційний план)) передбачено розробку та подання Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом „гроші ходять за дитиною”. Впроваджується бізнес на дітях.
- Ще одним ювенальним законопроектом є Проект Закону «Про внесення зміни до ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми (щодо ненадання допомоги при народженні особам, яких уже позбавлено батьківських прав)» №2169а, де зазначено, що допомога при народженні дитини не призначається особам, яких було позбавлено батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Цей законопроект затверджує безспірну презумпцію винності всіх батьків, крім того порушує права дитини, яка лише появилася на світ і хоча не вчинила жодного правопорушення, а вже позбавлена конституційного права на соціальний захист. І в жодному суді батьки і дитина себе не захистять, бо норма закону імперативна – допомога не призначається. Разом з тим збільшується фінансове навантаження на батьків, яких одночасно позбавляють можливості належно утримувати новонароджену дитину. Відтак створюються умови для притягнення їх до відповідальності за неналежне виконання своїх обов’язків.
Очевидно, що зміни в українському законодавстві жодним чином не сприятимуть народжуваності, а навпаки – абортам.
- В парламенті зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за неналежне виконання обов’язків стосовно охорони життя та здоров’я дітей» №2638 від 26.03.2013р., в якому пропонується викласти статтю 137 Кримінального Кодексу “Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей” КК у новій редакції, відповідно до якої: поняття “неповнолітні діти” замінюється узагальнюючим поняттям “діти”, а поняття “істотна шкода здоров’ю потерпілого” – поняттям “шкода здоров’ю потерпілого. Стаття 137 КК доповнюється приміткою, у якій дається визначення поняття “шкода здоров’ю”. Зокрема, для цілей зазначеної статті під таким поняттям слід розуміти наслідки у вигляді легких тілесних ушкоджень, які викликають короткочасний розлад здоров’я чи незначну стійку втрату працездатності, тілесне ушкодження середньої тяжкості, або тяжку хворобу, або заподіяння шкоди фізичному, психічному розвитку дитини. За ці дії призначені покарання у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
При прийнятті цих змін, як свідчить досвід країн ЄС, в разі коли дитина отримає в школі чи в садочку легкі тілесні ушкодження, до яких належать в тому числі синяки і подряпини, вчителів і вихователів притягатимуть до кримінальної відповідальності.
Шановні Народні Депутати, просимо Вас відхилити законопроекти №2548, №2169а, №2638, як такі, що дискримінують конституційні права батьків і педагогів та створюють умови для функціонування в Україні ювенальних механізмів.
+ Ілля
Патріарх ВВП
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
Єпископи-секретарі
Додаткові інформації:
Ірина Мєдвєдєва, в одному з своїх виступів, зазначила, що ювенальні технології – це дуже потужна зброя і для руйнування сімей, і для самих дітей, тому що вони не можуть бути «взагалі вільними». Якщо дітей вилучають у батьків, ними починають керувати інші дорослі.
Зверніть увагу, як часто зараз лунає таке чисто ювенальне словосполучення «клініка, дружня до дітей», «місто, дружнє до дітей». Що, інші міста до дітей ставляться якось по-іншому? А що таке «клініки, дружні до дітей»? Це місце, де дівчаткам роблять аборти, не розповідаючи про це батькам. Ось така «дружба» з дітьми там існує.
Йохан Бекман, доцент університету Гельсінкі, розповідає, що дітей, забраних з кровної сім’ї, віддають в так звані фостерні сім’ї: по суті, це патронат, за який платять. І Бекман, і Наталія Захарова свідчать, що серед фостерних батьків багато гомосексуалістів, наркоманів, людей, які відсиділи в тюрмах за різні злочини. Такі «батьки» дозволяють дітям робити все, що завгодно: чинити розпусту, вживати наркотики і т. д. Це називається «вільна, недирективна педагогіка».
Ювенали стверджують, що нібито не можна тиснути на дітей. Зауваження, які роблять дорослі, заборони, коли дітей не пускають у погану компанію – це все в ювенальній педагогіці називається насильством над особистістю. І діти користуються цим. В одній перській родині дівчинка, яка сіла «на голку», дізнавшись у школі про права дитини, заявила своєму батькові, який не дозволяв їй зв’язуватися з поганою компанією: «Відпусти, а то я скажу, що ти мене зґвалтував». Діти, виховані по ювенальним технологіям, роблять все, що їм захочеться.
У міжнародному ювенальному законодавстві під юрисдикцію ювенальної системи потрапляють всі батьки і діти, окрім мусульман, на яких вона не поширюється, бо там діє «кафала». Фактів вилучення ювеналами дітей з мусульманських сімей не зафіксовано. У Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, зазначено, що держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, передачу на виховання, “кафала” за ісламським правом, усиновлення або, за необхідності, направлення до відповідних установ по догляду за дітьми. Під час розгляду варіантів зміни необхідно належним чином враховувати бажаність наступництва виховання дитини, її етнічне походження, релігійну і культурну належність і рідну мову.
Ще одним елементом в цій антилюдській системі є надання Європейському суду статусу останньої інстанції, яка помилятися не може і оскаржувати її рішення неможливо. У Хартії основних прав Європейського Союзу, вказано, що кожен громадянин чи громадянка Європейського Союзу чи будь-яка фізична або юридична особа, яка проживає або має офіційне зареєстроване місце перебування в одній з держав-членів, має право звернутися до Омбудсмена Європейського Союзу з скаргою у разі неналежного виконання функцій інститутами або органами Співдружності, за винятком скарг на Європейський суд, і суд першої інстанції при виконанні ними своїх судових функцій.
