ВВП: Чи папа Франциск був явним єретиком, чи ні? (8 частина)
Реакція африканських єпископів на «Fiducia supplicans»
Єпископ Мартін з Малаві:
«Дорогі віруючі, тепер я хотів би коротко зреагувати або замислитись над декларацією Святого Престолу під назвою „Fiducia Supplicans”. … Це наша позиція як єпископів тут, у Малаві, а також моя позиція, оскільки я звертаюся до вас, вірних Каронги: ми в цій дієцезії і, безумовно, в Малаві, не дозволимо рекомендувати благословення одностатевих союзів у наших дієцезіях. Мені дуже сумно, що вперше в історії Церкви документ, виданий Святим Престолом і підписаний Святим Отцем, відкидається його співбратами-єпископами і публічно відкидається. Це сумно. Католицька Церква є давня, як і саме християнство. Такого з нею ще ніколи раніше не траплялося. У нас немає вибору. Ми не можемо дозволити, щоб така образлива та явно богохульна декларація була запроваджена в нашій дієцезії…
Документ „Fiducia supplicans” вимагає, щоб ми благословляли двох осіб однієї статі як окремих осіб, а не як пару. Таким чином, ці двоє людей однієї статі, які попередньої ночі спали разом як пара і представляють себе як пара, благословляються як окремі особи. Але від нас вони відходять як пара… Як можна стверджувати, що це не змінює автентичного вчення Церкви?!
Ті, які бачили наше неприйняття цього документа, звинувачують нас у багатьох речах. По-перше, у тому, що начебто наполягання на дотриманні канонів Церкви, Святого Письма та Традиції Церкви перешкоджає нам ефективно виконувати наші обов’язки як пастирів. Деякі казали нам, що ми повинні бути готові досліджувати нові шляхи та нові способи управління місцевими церквами, такі як благословення одностатевих союзів. Деякі стверджували, що ми не повинні бути ідеологічно суворими у нашій вірі, у нашій пастирській роботі та у навчанні віри. Натомість підштовхували нас до того, щоб ми уможливили зміну нашого віровчення разом з ідеологічними, соціальними та політичними змінами, які відбуваються у світі, щоб віра і Церква була сучасною. Іншими словами, нам кажуть, що, виконуючи свій обов’язок як наступників апостолів, ми повинні бути сучасними у веденні людей до Бога. Наша відповідь на всі ці звинувачення чітка. Просимо, залишіть свої брехні при собі. Ви повинні самі розсудити, чи правильно перед Богом слухати такі погані поради та слухати вас більше, ніж Бога, бо ми, зі свого боку, не можемо перестати говорити вірним, довіреним нашій пастирській опіці Богом через Святого Отця, щоб наслідували і робили те, що вкорінене в Святому Письмі та Традиції Церкви. Усім вам, які нам так радять, відповідаємо: ми не ідіоти. Ми знаємо вашу кінцеву мету, про яку я тут не згадуватиму, але ми цю декларацію не приймаємо.
Наш заклик до наших ображених і згіршених вірних такий: мої брати та сестри християни та всі ви в дієцезії, прошу, не залишайте Церкву, як деякі з вас погрожували, бо були дуже ображені та згіршені (декларацією)».
Проголошення конференції єпископів Камеруну:
«Зіткнувшись із семантичними зловживаннями, метою яких є спотворення цінності реальності і справжнього значення термінів „сім’я”, „пара”, „подружжя”, „сексуальність” і „шлюб”…,
Зіткнувшись із хвилею обурення, сумнівів та побоювання, які викликало серед Божого народу проголошення „Fiducia supplicans” щодо питання благословення одностатевих пар,
в інтересах людської гідності та спасіння всього людства в Ісусі Христі,
ми, єпископи Камеруну, на тему гомосексуальності та благословення «гомосексуальних пар» одноголосно заявляємо:
1. Відповідно до нашого проголошення про гомосексуалізм з 2013 року, ми рішуче стверджуємо істину Церкви, матері та виховательки, яка навчає про священність статевої ідентичності чоловіка та жінки, створених на образ Божий (Бут. 1,26), про гідність їхньої сексуальності та про шлюб, який є основою сім’ї. Людська особа створена як чоловік і жінка: „Чоловіком і жінкою створив їх” (Бут. 1,26). Ця незмінна різниця, яка є основою їхніх стосунків та їхньої взаємодоповнюваності, здійснюється в шлюбних узах.
2. Гомосексуальність фальсифікує та спотворює людську антропологію, применшує значення сексуальності, шлюбу та сім’ї – основ суспільства… Це грубе порушення спадщини, яку нам залишили наші предки. В історії народів практика гомосексуальності ніколи не призводила до соціального розвитку, але є чіткою ознакою занепаду цивілізацій. Фактично, гомосексуальність налаштовує людство проти самого себе та руйнує його.
3. Поза шлюбними стосунками між чоловіком і жінкою глибока ідентичність сексуальності неправильно розуміється, нівелюється і є збоченням. Отже, гомосексуальні акти є не „сексуальними”, а „протиприродними” (Рим. 1,26).
4. Шлюб – це інститут, який легітимізує сексуальні стосунки та продовження роду для створення нової сім’ї. Це союз між чоловіком і жінкою, які зобов’язуються жити як пара, створити сім’ю та жити разом у любові. Гомосексуальні союзи не є шлюбом. Вони спотворюють значення шлюбу тим, що зводять його до безплідного, шукаючого насолоди та збоченого союзу, до „ганебної пристрасті” (Рим. 1,26)».
5. Гомосексуалізм не є правом людини. Це відчуження, яке завдає серйозної шкоди людству, оскільки не ґрунтується на жодній цінності, властивій людській істоті: це дегуманізація любові, „гидота” (Лев. 18, 22). Його відкинення ні в якому разі не є дискримінацією; це законний захист незмінних цінностей людства перед обличчям пороку, який став предметом права на юридичне визнання, а сьогодні і предметом благословення.
6. Благословляти означає „добре говорити” (bene-dico). А „добре говорити”, щоб отримати благодать через жест благословення „гомосексуальної пари”, було б рівнозначно підтримці цього вибору і цієї життєвої практики. Однак содомію не можна визнати об’єктивно впорядкованою згідно з об’явленою Божою волею. Крім того, розрізняти між літургійним і нелітургійним контекстами для того, щоб застосувати благословення до одностатевих „пар” є лицемірством. Акт благословення, незалежно від того, чи здійснюється на літургійному зібранні, чи приватно, завжди залишається благословенням. Тому ми оголошуємо неприпустимою будь-яку форму благословення, публічну чи приватну, яка прямує до визнання „одностатевих пар” як життєвого стану.
7. Вірні постійному вченню церковної традиції, яка оголошує гомосексуальні акти внутрішньо невпорядкованими і такими, що суперечать природному закону (ККЦ, № 2357), ми, єпископи Камеруну, повторно виражаємо свою незгоду щодо практикування гомосексуалізму та гомосексуальних союзів.
8. Внаслідок цього офіційно забороняємо будь-яке благословення „гомосексуальних пар” у Церкві Камеруну.
9. Бог не хоче смерті грішника, але його навернення до вічного життя, тому закликаємо тих, які схильні до гомосексуалізму, … щоб радикально навернулися. Водночас закликаємо їх відвернутися від своєї ментальності „жертви” (в якій вони радо вважають себе „жертвами”, „слабкими” або пригнобленими „меншинами”) і навернутися до Бога в дусі багатьох застережень Його слова».
Завантажити: ВВП: Чи папа Франциск був явним єретиком, чи ні? (8 частина)
