Роздуми над Словом життя Євр. 13,5
«У вашій поведінці не будьте грошолюбні,
задовольняйтеся тим, що маєте,
бо Бог сказав: „Я тебе не зоставлю, Я тебе не покину”»
Перед цим висловом з послання до Євреїв апостол пише: «Пам’ятайте про в’язнів, немов би ви самі були в кайданах з ними, та про тих, що страждають, оскільки й вас може спіткати страждання. Подружжя хай у всіх буде в пошані й ложе хай буде без плями, бо Бог буде судити блудників та перелюбців». А потім слідують ці слова: «У вашій поведінці не будьте грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте, бо Бог сказав: „Я тебе не зоставлю, Я тебе не покину”».
Апостол продовжує: «Так що сміло можемо сказати: „Господь мій помічник – я не боюся. Що може мені людина зробити?”. Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос той самий учора, сьогодні і навіки. Не піддавайтеся різним чужим наукам» (вірші 3-9а).
Що стосується цитати, яку будемо повторювати впродовж двох тижнів, щоб не бути грошолюбними, то апостол в іншому місці пише: «Корінь усього лиха грошолюбство, до якого деякі вдавшись, від віри відбились і спричинили собі великі страждання» (1 Тим. 6,10). Відлякуючим прикладом грошолюбства є зрадливий апостол Юда. Ісус ясно каже: «Не можете служити Богу і мамоні».
Як апостол став зрадником? Юду засліпила пристрасть грошолюбства. Гроші заволоділи його розумом і серцем. Це не сталося раптово. Пристрасть має свій початок, зростання і дозрівання. Спочатку Юда почав помічати гроші і поступово став їх надзвичайно прагнути. Гроші, лише гроші! Вони заволоділи усім його єством. Жадоба грошей усунула з душі Юди все інше – з того моменту, як він почав жадібно шукати грошей, охолонув в любові до Господа і отупів до всіх Його напоумлень – прямував до прірви. У ньому визрівала захланність, і коли трапилась нагода за гроші видати Господа Ісуса ворогам, він це зробив.
Захланність – один із головних гріхів. Це надзвичайно небезпечна пристрасть, бо вона все більше засліплює, п’янить і робить людину черствою до Бога і ближнього. Святий Августин писав: «Захланність ненаситна. Завжди грабує і ніколи не насичується, Бога не боїться, людей не лякається, батька не щадить, матері не визнає, брата не слухає, а вірності приятелю не зберігає. Гнобить вдову, утискає сироту…, свідчить неправдиво». Стережися її з самого початку! Юда був прообразом усіх майбутніх людей, які, керовані якоюсь своєю пристрастю, покинули Ісуса Христа. Пристрасть гордості, пристрасть захланності, пристрасть нечистоти! Не можна служити двом панам, не можна служити одночасно Богу і мамоні (гріху). З самого початку треба робити протилежне тому, чого вимагає пристрасть.
Апостол наголошує: «Задовольняйтеся тим, що маєте», і додає: «Бо Бог сказав: „Я тебе не зоставлю, Я тебе не покину”».
Завантажити: Роздуми над Словом життя Євр. 13,5
