Роздуми над Словом життя Мт. 5,27-28
«Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”. А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці»
Увечері перед Своєю смертю Ісус наголосив: «Хто любить Мене, той Мої заповіді береже». Багато заповідей є частиною Нагірної проповіді, яка починається з восьми блаженств. Ісус торкається питання, яке сьогодні є надзвичайно актуальним, а саме ‒ моральної чистоти. Він каже: «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать!». Господь через Мойсея дав VІ і ІХ заповіді Декалогу. А Ісус тепер виступає як Верховний законодавець, кажучи у Нагірній проповіді: «Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”. А Я кажу вам…». Коли суддя проголошує якийсь закон, то робить це в ім’я політичного авторитету та влади, наприклад, якогось королівства чи республіки. Ісус як Бог проголошує моральні закони у власному, тобто у Божому, авторитеті. Він сам каже, що не прийшов скасувати, але виконати суть того, що вже було дано Богом до Його приходу в Старому Завіті. Тепер Ісус уточнює питання чистоти і каже: «Хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці». Ісус вказує на те, що гріх перелюбу бере свій початок як з погляду, так і з внутрішньої згоди. Тому в наступному ж вірші Він дає вказівки, що робити проти гріха. Це два радикальні слова: «відітни» і «кинь геть від себе». Йдеться не про фізичне усічення, а про внутрішній радикальний крок відділення від погляду, відчуття чи думки. Сьогодні свідомо пропагується порнографія, її нав’язують в Інтернеті, на білбордах, у фільмах. До того ж, навіть малих дітей свідомо поневолюють злою звичкою, пов’язаною з нечистою пожадливістю. Мета цього ‒ внутрішнє розтління людини, підкорення її, знищення інституту подружжя, а кінцева мета нечистого демона ‒ кинути душу в пекло.
Ісус каже, що за кожне пусте слово будемо давати звіт на Божому суді. Але це справджується і тут: людина даватиме звіт на Божому суді за кожен нечистий погляд, з яким з’єднається і не відділиться від нього, тобто не відітне його. Адже наше мислення, добре чи погане, у певних ситуаціях стає вчинком ‒ добрим чи поганим. Тому слід не приймати мислення світу, повне збочення, нечистоти і зла, а навпаки, чинити справжню метаною, зміну мислення, і приймати Христове Євангеліє разом з Христовими заповідями, до яких належить і ця заповідь про чистоту. Ісус каже: «Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві» (Мт. 6,22).
Завантажити: Роздуми над Словом життя Мт. 5,27-28











