II Ватиканський Собор був єретичним. Без визнання цієї реальності відродження неможливе
23.11.2020
Ісусова притча про злих виноградарів (Лк. 20,9-19) повністю стосується II Ватиканського Собору та постсоборного періоду, апогеєм якого став архиєретик Бергольйо. Бергольйо та апостатична структура окупують і ліквідують Божий виноградник.
Внаслідок просунення модерніста Ронкаллі (Івана XXIII) на папу через II Ватиканський Собор прийшов до влади модернізм, раніше засуджений святим Пієм X. Єресями та духом світу (аджорнаменто) він спустошив Божий виноградник Церкви. Однак ця антицерква маскується, вдаючи з себе справжню Христову Церкву.
II Ватиканський Собор двозначними термінами та документом «Nostra aetate» відкрив двері для синкретизму з поганством і прийняв до Церкви єресі модернізму, які заперечують Христове Божество, Його виняткову відкупительну жертву на хресті та саме Божественне натхнення Святого Письма. За модернізмом та його історично-критичним методом стоїть філософія атеїзму. Біблія вказує на корінь содомії. Це невіра в Бога – атеїзм – і відкритість для поганства в «Nostra aetate». Невіра + поганство = содомія (пор. Рим. 1,18 і наст.).
Бергольйо чинить публічне ідолопоклонство демону Пачамамі, підписує єретичні документи, а при тому стверджує, що він лише реалізує II Ватиканський Собор. Без ІІ Ватиканського Собору не дійшло б до антимісії та ісламізації Європи, ані до пропаганди т.зв. мультикультуралізму, який ліквідує справжню місію та саме християнство. Без ІІ Ватиканського Собору на папському престолі не міг би бути архиєретик Бергольйо, а також не існувало б гомосексуальної мережі на найвищих місцях. Ватикан сьогодні не міг би пропагувати вакцинацію, яка має бути засобом чіпування, від якого Біблія перестерігає вогненним озером. Безкарна інтронізація демона Пачамами є видимим плодом апостатичного кореня II Ватиканського Собору.
Церковна ієрархія боїться визнати, що Собор був єретичним, щоб цим начебто не заперечити непомильність Церкви. Але II Ватиканський Собор і соборні та постсоборні папи схвалили єресі та шлях апостазії, а тим самим виключили себе з Церкви за проповідування іншого євангелія (Гал. 1,8-9). Тільки та Церква, яка вірна Христовому Євангелію, є непомильною, і ворота пекельні її не здолають. Треба признати реальність, що II Ватиканський Собор є недійсним як єретичний Собор. Його зачинателі та послідовники – як теологи, так і ліберальні єпископи та папи – є виключені з Церкви.
Візантійський Вселенський Патріархат як пророчий голос, який захищає скарб віри, ще раніше у пророчому та апостольському авторитеті оприлюднив цю реальність про недійсність II Ватиканського Собору через його єресі та згубні плоди. Без признання цієї реальності відродження Церкви неможливе.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
Завантажити: II Ватиканський Собор був єретичним. Без визнання цієї реальності відродження неможливе (31.01.2019)
Візантійський Вселенський (Католицький) Патріархат (ВВП) ‒ це спільнота монахів, священиків та єпископів, що мешкають у монастирях. Очолює ВВП Патріарх Ілля з двома єпископами-секретарями: + Тимотеєм і + Методієм. ВВП виник з необхідності захищати основні істини християнської віри від єресей і апостазії. Псевдо-папу Бергольйо ВВП не визнає і не підпорядковується йому.
