Коментар ВВП до інтерв’ю журналіста з пропагандистом гомосексуалізму – ватиканським радником, священиком Джеймсом Мартіном, єзуїтом (ІІ частина)
17.09.2020
Цитата єзуїта Мартіна: «ЛГБТ-особи є скрізь, і ЛГБТ-католики є всюди. Ось чому Церква у всіх країнах покликана ставитися до них так, як диктує Катехизм: „з повагою, співчуттям і тактовністюˮ».
Коментар: На цю маніпуляцію ми відповідаємо нашим відкритим листом, який ще 2010 року ми адресували папі Бенедикту XVI. Ми вимагали ревізії Катехизму, на який сьогодні посилається єзуїт Мартін. Цей Катехизм, схвалений Іваном Павлом II, містить єресі.
Подаємо витяги з нашого листа «Катехизм (ККЦ) схвалює гомосексуалізм (тому необхідна його ревізія, § 2357-59)»:
Пропагандисти гомосексуальної аморальності цілеспрямовано посилаються на KKЦ.
Який правдивий погляд Церкви на гомосексуалізм? Сфера сексуальності обмежується Творцем в Шостій і Дев’ятій Заповідях Декалогу. Ісус виганяв нечистих демонів, а до них належать і демони, які приховуються за гомосексуалізмом. Гомосексуалізм не є вродженим, але він може бути темною спадщиною за гріхи предків, які накликали прокляття на своє потомство. До гріхів, що накликають прокляття, належать бунт проти Бога, вшановування поганських демонів, пов’язане з різними формами ворожіння, магії і спіритизму (Второзаконня 18). Але сьогодні гомосексуалізм у молодих людей є набутим, головним чином через гомосексуальну пропаганду, яка набирає сили фальшивої моди і популяризує аморальний спосіб життя. В закуліссі стоїть сильний тиск НСП, який просуває тоталітарне деструктивне законодавство.
Але найбільшу провину за масове поширення цієї аморальності має відпале християнство, яке накликало прокляття і не кається. Через єресі неомодернізму і пошану до поганських культів та до їхніх демонів (II Ватиканський Собор) воно відкрило двері для духа світу і для масового відступництва. Той самий дух маніпуляції та брехні проник і в Катехизм в його інтерпретації гомосексуалізму.
Катехизм повністю ігнорує Боже слово, яке каже: «Люди замінили Божу правду за неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві… За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні; так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного» (Рим. 1,25-27).
У Новому Завіті чітко подана пересторога для всього людства за содомський гріх – вогонь з неба: «Щоб дати пересторогу безбожникам майбутнім, міста Содом і Гомору обернув у попіл, засудив їх на загладу цілковиту» (2 Пт. 2,6). Але в Святому Письмі є і Божа пересторога, яка говорить про покарання вічним вогнем за гомосексуалізм і нерозкаяність: «Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, ‒ які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, ‒ лежать як приклад, скарані вічним вогнем» (Юди 7).
6 ступенів обману, що міститься в ККЦ
І ступінь: Нечітке формулювання
Цитата (ККЦ 2357): «Гомосексуалізм означає стосунки між чоловіками або між жінками, які відчувають винятковий або переважаючий сексуальний потяг до осіб такої ж статі».
Відповідь: Який дух виходить з цього формулювання? Дух, який нав’язує думку, що гомосексуалізм є абсолютно нормальним. Але насправді це не безневинний потяг до осіб такої ж статі, а гріх неприродного і аморального зловживання сексуальністю.
ІІ ступінь: Ставлення під сумнів на рівні історичному і культурному
Цитата (ККЦ 2357): «У різні епохи і в різних культурах (гомосексуалізм) приймає найрізноманітніші форми».
Відповідь: Найбільші збочення ККЦ називає поетичним виразом «найрізноманітніші форми». Зовсім не обов’язково згадувати різні епохи з різними культурами поганського ідолопоклонства. Головне, що у всіх християнських культурах і епохах гомосексуалізм ясно називався важким гріхом і гидотою! А цього в Катехизмі не сказано.
ІІІ ступінь: Ставлення під сумнів на рівні психологічному
Цитата (ККЦ 2357): «Його психічне походження залишається загалом нез’ясованим».
Відповідь: Боже слово в посланні до Римлян 1,25-26 ясно вказує на психічне походження гомосексуалізму:
а) апостазія – «замінили Божу правду на неправду» (вірш 25а);
б) ідолопоклонство – «честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві» (вірш 25б);
в) наслідок виражений терміном «за це»: «за це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним» – гомосексуалізму (вірш 26).
Причина гомосексуалізму в християнських народах полягає в тому, що відпала церковна ієрархія накликала прокляття (див. Гал. 1,8-9): єресі неомодернізму (Рим. 1,25а) + синкретизм з поганством (вірш 25б) = гомосексуалізм (вірш 26). Психічне і духовне походження гомосексуалізму цілком ясно з’ясоване.
ІV ступінь: Правда, використана як алібізм
Цитата (ККЦ 2357): «Спираючись на Святе Письмо, яке розглядає гомосексуальні дії як важкі спотворення, Церковна Традиція завжди проголошувала, що акти гомосексуалізму за самою своєю внутрішньою природою є невпорядкованими».
Відповідь: Здається, що тут гріх називається гріхом, а гидота гидотою, але насправді це не так. З усього контексту випливає, що це всього лиш алібі. Катехизм ніде ясно не підкреслює суті – що гомосексуалізм є гріхом, і не перестерігає християн, що вони не сміють практикувати це збочення!
Цитата (ККЦ 2357): «Гомосексуальні дії суперечать природному законові і виключають із сексуального акту дар життя…».
Відповідь: Вираз «виключають із сексуального акту дар життя» створює враження, що гомосексуалізм не є протиприродним моральним збоченням, а знаходиться на тому ж рівні, що, наприклад, недозволені дошлюбні статеві відносини або подружнє співжиття, при якому подружжя забороненим способом перешкоджає зачаттю дитини. Це гріхи в природних відносинах між чоловіком і жінкою. Але гомосексуалізм – це гидота. Заплутані вирази Катехизму, що вводять в оману католиків, є злочином.
Цитата (ККЦ 2357): «… (гомосексуальні акти) не виникають із правдивого чуттєвого і сексуального взаємодоповнення…».
Відповідь: І ця цитата нав’язує хибну думку, ніби співжиття двох гомосексуалістів ‒ це не гріх. Вона просто каже, що ці акти не виникають із правдивого чуттєвого і сексуального взаємодоповнення. Але це є навмисне приховування великої серйозності цього смертного гріха.
Цитата (KKЦ 2357): «У жодному випадку вони не можуть бути виправдані».
Відповідь: Якщо після попереднього формулювання, що вводить в оману, додати це доповнення, то з цього закономірно випливає, що Катехизм сприймає гомосексуалізм цілком серйозно, і тільки з огляду на вчення Церкви повинен додати негативний алібістичний висновок. Але в даному контексті його вже ніхто не сприймає серйозно. Пропагандисти гомосексуалізму в Церкві, які працювали над цією частиною Катехизму (кард. Шенборн та інші), нижче в ККЦ додають до цього пояснення, згідно з яким це відкинення гомосексуалізму звучить всього лиш як односторонній погляд, який, до того ж, є дискримінаційним, а отже гомофобним! KKЦ замовчує, що гомосексуалізм ‒ це гріх і гидота (див. Юди 1,7; 2 Пт. 2,6).
V ступінь: Теорія на неправдивій основі
Цитата (ККЦ 2358): «Немало чоловіків і жінок мають глибоко закорінені (в оригіналі: вроджені) гомосексуальні нахили».
Відповідь: ККЦ говорить про вроджені нахили, які наука заперечує, і, більш того, лицемірно мовчить про набутий гомосексуалізм. Терміном «немало» навмисно створюється враження, начебто кожен другий християнин був гомосексуалістом, у якого, мовляв, ці нахили є вродженими. А це злочинна маніпуляція. Катехизм також замовчує реальність, що гомосексуалізм пов’язаний з нечистими духами, яких Ісус виганяв, і не мав до них «поваги, співчуття і тактовності».
Цитата (ККЦ 2358): «Такий нахил … для більшості з них є випробуванням».
Відповідь: Однак заплутуючі фрази Катехизму не можуть виразити правду, а тим більше вказати шлях звільнення для цих людей!
Цитата (ККЦ 2358): «Таких людей треба сприймати з повагою, співчуттям і тактовністю».
Відповідь: Тут ККЦ прямо забороняє говорити правду про гріх. Ми не сміємо вести їх до навернення, покаяння і до спасіння їхніх душ. Насправді ця фальшива повага і тактовність ‒ це жорстокість з боку Церкви, бо вона не дає їм виходу. Більше того, якщо хтось буде керуватися цими фальшивими принципами Катехизму, то дуже ймовірно, що сам також стане гомосексуалістом.
Цитата (ККЦ 2358): «У ставленні до них слід уникати будь-яких ознак несправедливої дискримінації».
Відповідь: Запитуємо: ККЦ подає нам зобов’язуючі Божі правди, або якісь атеїстичні психології, які виправдовують, узагальнюють і пропагують гомосексуалізм? Катехизм не дозволяє сказати правду зі Святого Письма про гомосексуалізм і, більше того, розцінює її як «дискримінацію». Словами «слід уникати будь-яких ознак несправедливої дискримінації» KKЦ створює єдність духа з т.зв. антидискримінаційними законами, які карають гомофобів і дискримінують усіх нормальних людей тільки за те, що вони не поклоняються гомосексуалістам. Цей вислів ККЦ прямо суперечить вченню Церкви. Згідно з ККЦ, необхідно викреслити всі перестережливі тексти в Святому Письмі, як у Старому, так і в Новому Завіті. Те, що проповідує ККЦ ‒ це фальшиве євангеліє, за яке падає анатема (прокляття) на весь Катехизм і на тих, хто серйозно сприймає ці єресі та вірить їм.
Цитата (ККЦ 2358): «Ці особи покликані виконати Божу волю у своєму житті, і якщо вони є християнами, долучити до жертви на хресті Господа ті труднощі, з якими вони можуть зустрітися з огляду на свій стан».
Відповідь: Що ККЦ має на увазі під поняттям «виконати Божу волю» для поган, які практикують цю гидоту і міняють партнерів? На це KKЦ не відповідає. А як повинні виконати цю т.зв. Божу волю християни, які знаходяться в рабстві цього нечистого духа, якщо Катехизм зовсім не закликає їх до покаяння? ККЦ навіть не спонукає їх шукати визволення і оздоровлення в Ісуса. Тим, які відкидають правдиве покаяння, не залишається нічого іншого, крім жахливого вироку: «Не обманюйте себе, мужоложники Царства Божого не успадкують» (1 Кор. 6,9)! Якщо KKЦ замість покаяння радить «долучити до жертви на хресті Господа ті труднощі, з якими вони (содоміти) можуть зустрітися з огляду на свій стан», то це всього лиш маніпуляційна побожна фраза і зневага жертви на Голготі.
VІ ступінь: Побожні фрази
Цитата (ККЦ 2359): «Гомосексуальні особи покликані до цнотливості. Через чесноти панування над собою, які вчать внутрішньої свободи…».
Відповідь: Сам термін «гомосексуальні особи» вже вводить в оману ‒ він непрямо нормалізує гріх гомосексуалізму. За гомосексуалізмом приховується нечистий дух. І сьогодні Ісус звільняє від нечистих демонів. Практика показує, що після екзорцизму або молитви за звільнення життя має супроводжуватися правдивим самозреченням, внутрішньою молитвою, рішучою боротьбою з думками і почуттями та радикальним відділенням від близької нагоди до гріха. Це схоже на процес звільнення від наркоманії: тільки через 3-5 років може настати повне оздоровлення. Всупереч цьому, теорії KKЦ ‒ це лише побожні фрази, що вводять в оману. KKЦ стверджує, що т.зв. гомосексуальні особи покликані до цнотливості. Але він замовчує, що перша і основна умова ‒ це навернення і покаяння. Говорити про покаяння, згідно з KKЦ, було б уже натяком на т.зв. дискримінацію, якої католик, мовляв, повинен уникати. Автор цього розділу ККЦ викрив себе, що має гомосексуального, тобто нечистого, духа, а через ККЦ цей дух, як інфекція чуми, заражає цілу Церкву.
Цитата (ККЦ 2359): «Через підтримку безкорисливої приязні, через молитву і сакраментальну благодать вони (гомосексуальні особи) можуть і повинні поступово та рішуче наближатися до християнської досконалості».
Відповідь: Знову ж таки, без покаяння це все ‒ набір фраз. Чим закінчиться така безкорислива приязнь, яка не виключає навіть приязні з іншими нерозкаяними гомосексуалістами?
Сакраментальна благодать без навернення і покаяння не діє. Навпаки, це святотатство! Якщо сьогодні деякі гомосексуалісти вимагають церковних шлюбів, їх, мабуть, надихає KKЦ, який заплутано говорить про сакраментальну благодать.
ККЦ заперечує основні принципи справжньої духовної боротьби і будує неправдиві теорії, які утримують християн в гріху і рабстві. ККЦ несе відповідальність за сучасну епідемію гомосексуалізму і педофілії.
Плоди брехні ‒ духовний і моральний розвал
У США, Ірландії, Австралії, Німеччині та інших країнах вибухнули гомосексуальні і педофільні скандали, навіть в рядах духовенства. Відповідальність за це лягає також на католицький Катехизм, який непрямо схвалює гомосексуалізм.
(Продовження в наступній частині)
Візантійський Вселенський (Католицький) Патріархат
Візантійський Вселенський (Католицький) Патріархат (ВВП) ‒ це спільнота монахів, священиків та єпископів, які живуть у монастирях. Очолює ВВП Патріарх Ілля з двома єпископами-секретарями: + Тимотеєм і + Методієм. ВВП виник через необхідність захищати основні істини християнської віри від єресей і апостазії. Псевдопапу Бергольйо ВВП не визнає і йому не підпорядковується.
