Коментар до «Проголошення правди…» кард. Р. Берка, єпископа А. Шнайдера та інших
18.06.2019
Необхідно оцінити відвагу авторів «40-ка пунктів» у проголошуванні правди і вказуванні на сучасні єресі та помилки. У заяві вони згадують про незмінні істини ‒ догми, що стосуються захисту віри і Божих законів. Перше і друге в даний час ставиться під сумнів, при чому прямо з Ватикану. Сучасний єретичний, а тому і недійсний, папа Франциск систематично руйнує фундамент віри і моралі. Ще перед ним цей процес поступового духовного зламу розпочав ІІ Ватиканський Собор. Слідом за цим Іван Павло II у 1986 році в Асижі реалізував єресь синкретизму, що міститься в Nostra aetate.
ІІ Ватиканський Собор своєю мовчанкою на єресі неомодернізму і проголошенням синкретизму з поганством офіційно відкрив двері для внутрішнього розкладу правовірного вчення і моралі.
Автори 40-пунктового документа посилаються на Івана Павла ІІ. Але це так само, як би св. Василій чи св. Атанасій посилалися б на деякі правовірні висловлювання Арія, але при тому мовчали б на його головну єресь. Тоді їхня боротьба проти єресі Арія була б неможливою.
Позиція кард. Берка і єпископа Шнайдера не тотожна позиції, яку репрезентує архиєпископ К.М. Вігано. Він послідовно вимагає правдивого покаяння, яке має розпочатися з необхідної відставки Франциска і з усунення гомосексуальної мережі на найвищих посадах в Церкві. Архиєп. Вігано подав конкретні докази і вимагає адекватних змін. На відміну від Вігано, автори 40-пунктового документа лише загально окреслили області, в яких сьогодні офіційно проповідуються і реалізуються єресі. Але вони навіть не назвали їх виразно єресями і не вимагають радикального вирішення, тобто застосування заходів і відставки папи-єретика.
Віруючі, які з вдячністю читають правовірні заяви єпископа Шнайдера, шоковані його жестом відвідування Франциска, обіймання з ним та його офіційною заявою, що вони порозумілися. На противагу цьому, папа Павло IV (ХVІ ст.), захищаючи спасительну віру, безкомпромісно заявив, що якби і його власний батько був єретиком, то він би збирав дрова для його спалення. Іншого разу єпископ Шнайдер сказав, що не погоджується з діяльністю Франциска, але вважає його своїм батьком ‒ тобто не відділився від нього. Такою позицією він блокує необхідну відставку єретика з папського уряду.
Публічними злочинами проти віри і моралі Франциск викликав у багатьох католиків спрагу за правовір’ям. Однак Берк і Шнайдер насправді блокують процес відродження, бо хоча й назвали сучасні єресі і помилки, але не подали вимоги про застосування адекватних заходів. Лікар, який поставив би правдивий діагноз, але не дозволив би проведення операції, необхідної для порятунку, вчиняє злочин!
Єресь необхідно чітко назвати єрессю, а ІІ Ватиканський Собор ‒ єретичним! Соборові папи разом з Іваном Павлом II мусять бути правдиво названі тим, ким вони були, тобто єретиками, бо вони винні в найбільшому поширенні єресей в Церкві. Без признання факту, що це були духовні злочини і без відповідних висновків, не може настати справжня обнова Католицької Церкви!
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Завантажити: Коментар до «Проголошення правди…» кард. Р. Берка, єпископа А. Шнайдера та інших (18.06.2019)
