Нічна сторожа

Якийсь час мені було дуже важко ставати на нічну молитовну сторожу. При вставанні тяжко було боротися проти оспалості і лінивства. Одного разу, після дня виснажливої подорожі мене очікувала нічна сторожа в дуже важливому намірі. Тіло було змучене і знову пригадалися якісь негативні почуття: «А, буде тобі тяжко вставати, знову ця сторожа буде намарно і т.д.» Тоді я цілим серцем звернулась до Ісуса: «Ісусе, допоможи мені вночі встати на сторожу, я хочу молитися, я хочу бути з Тобою, але тіло моє немічне і слабе. Ісусе, я Тобі вже тепер жертвую це лінивство і нехіть, які прийдуть, ту неміч тіла. Ісусе, хочу Тебе любити!» З такою молитвою я пішла спати, а коли задзвонив будильник на нічну сторожу, то я легко встала з ліжка і з радістю пішла молитися сторожу. Я знала, що це Ісус переміг і дякувала Йому за цю велику ласку, що могла молитися, бути з Ним! Дякую Тобі Ісусе!

Люба