Відділіться від антихриста у Ватикані (Великоднє пастирське послання до християн)
30.03.2015
«І як ви чули, що має прийти антихрист – а тепер багато антихристів постало – то з цього пізнаємо, що остання година настала» (1 Ів. 2, 18)
Як християни, ми повинні входити до таїнства Христової смерті цілий рік, але особливо маємо усвідомити цю правду в Велику п’ятницю (2 Кор. 4,10-11). Щонеділі, але особливо на Великдень, ми повинні глибоко усвідомити таїнство хрещення, яке з’єднує нас з воскреслим Христом. «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» (Гал. 3,27). Через хрещення ми прищеплені до цього таїнства нашого спасіння. Ми творимо внутрішню єдність з Христом, як галузка з виноградиною (пор Ів. 15,1-6). Ці правди актуалізуються через покаяння, інакше вони не діють. Правдиве покаяння – це назвати правду правдою, брехню брехнею, єресь єрессю, а гріх гріхом – а це як у себе, так і в інших, навіть якщо вони мають церковну владу. Ми повинні відділитися від єресі синкретизму і духа антихриста.
У цей історичний час катастрофічних змін можна було б очікувати, що Церква буде пророчим голосом для віруючих і невіруючих, буде застерігати від сучасних загроз всесвітньої диктатури, автогеноциду і втрати дочасного та вічного життя. Очікувалося, що буде вказувати на Божий план з людством, який діаметрально відрізняється від планів нового світового порядку (НСП). Але чого сьогодні віруючі є свідками?
На Ватиканському Синоді (5-19.10.2014) був опублікований текст робочого документа про сім’ю. Парадоксально, але в ньому вперше в історії Церкви говориться про прийняття збоченої сексуальної орієнтації та прийняття людей, що живуть в гомосексуальних стосунках. «У гомосексуалістів є таланти і якості, які вони можуть запропонувати християнській громаді. Чи здатні ми прийняти цих людей, гарантуючи їм братський простір в наших спільнотах?… Чи здатні наші спільноти їм це запропонувати, прийняти їх і оцінити їхню сексуальну орієнтацію, без того, щоб скомпрометувати католицьку науку про сім’ю і подружжя?» (п. 50, Relatio post disceptationem, 13.10.2014). Гомосексуальним стосункам навіть приписують героїчний характер: «…Існують випадки, коли взаємна допомога, спрямована на самопожертву, є цінною підтримкою в житті партнерів» (п. 52, Relatio post disceptationem, 13.10.2014). Цей текст за короткий час став мас-медільною бомбою і землетрусом в Католицькій Церкві. Він викликав переможні викрики т.зв. ЛГБТ-«католиків». Документ назвали революційним, бо він кардинально змінив тон відношення до гомосексуалістів…
Спроби примирити християнство з гомосексуалізмом настільки абсурдні, як спроба примирити християнство з ритуальними вбивствами дітей в поганських релігіях. Одне і друге Бог засудив як гидоту. Знаходити якісь позитивні елементи між жертвою і її вбивцею є прямим схваленням злочину ритуального убивства. Пошук позитивних елементів в гомосексуальних відносинах є їх практичним схваленням.
Як католики повинні реалізувати пункти даного церковного документа, свідчить Франциск I. Повертаючись з Міжнародної зустрічі з молоддю в Бразилії, він сказав: «Якщо хтось є гомосексуалістом, але шукає Господа і має добру волю, то хто я такий, щоб судити його?». Його слова зрозуміємо тільки в контексті подій Всесвітньої зустрічі молоді. Хореограф, який вчив танцювати сотні католицьких єпископів на літургійному подіумі, був відомим бразильським гомосексуалістом. Він навіть писав свої статті в гомосексуальному порнографічному журналі. І ніхто не закликав його до покаяння, а навпаки – відбулось «братерське» і привілейоване прийняття його до спільноти єпископів. Іншими словами, якщо ти гомосексуаліст – це нічого, ти маєш що нас «навчити», ходи до нас, до братньої спільноти!
24 січня 2015 р. Франциск I приватно зустрівся з транссексуалом і його «нареченою» в папській резиденції (Domus Sanctae Marthae). Про це повідомила іспанська газета «Hoy». Транссексуаліст Нерія-Дієго народився жінкою і написав лист Франциску I, що відчуває себе відлученим від Церкви після того, як змінив свою стать. Франциск I в грудні двічі зателефонував йому і домовився з ним про зустріч. Замість того, щоб привести заблуканих на шлях покаяння і боротися за порятунок їхніх душ, він потішає їх в їхніх збоченнях і цим створює прецедент антипокаяння. З одного боку, «великодушно» без докорів приймає транссексуаліста, а з іншого – скаже багатодітним католицьким сім’ям, що якщо хочуть бути відповідальними католиками, то не мусять народжувати дітей, як кролики.
Організація New Ways Ministry, яка бореться за рівні права для ЛГБТ-осіб в Католицькій Церкві, 18 лютого 2015 р. вперше в історії отримала у Ватикані VIP-доступ на регулярну папську генеральну аудієнцію. ЛГБТ-особи без жодного покаяння тепер мають привілейований статус в Католицькій Церкві. Франциск I надав їм братню спільноту.
Закон Божий говорить: «З чоловіком не сходитимешся, як з жінкою – це гидота» (Лев. 18, 22). «Коли чоловік зійдеться з чоловіком так, як з жінкою, то обидва вчинили гидоту, смертю мусять їх покарати, кров їхня на них». (Лев. 20, 13). У Новому Завіті написано, що той, хто здійснює гомосексуальні акти, не успадкує Божого Царства (пор. 1Кор. 6, 9-10). Святий Петро, перший папа, навіть написав: «Він (Бог), щоб дати приклад безбожникам майбутнім, міста Содом і Гоморру обернув на попіл, засудивши на загладу цілковиту» (2 Пт. 2,6), а продов-жуючи, говорить про день суду і покарання для тих, «…які шукають брудних похотей тіла і зневажають Господа» (див. 2 Пт. 2, 10). Знищені вогнем міста Содом і Гоморра разом з їх гомосексуальними парами стали пересторогою і понесли кару вічного вогню (див. Юд. 7).
Божим планом є природне відношення між чоловіком і жінкою. «І сотворив Бог людину на свій образ, на Божий образ сотворив її, чоловіком і жінкою сотворив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав їм: «Будьте плідні, і множтеся, і наповнюйте землю..» (Бут. 1, 27,28). Планом диявола є пари однієї статі, які руйнують психіку, суспільство і є причиною поглиблення демографічної кризи. Серед гомосексуалістів в порівнянні з людьми, що живуть у природних відносинах, набагато вищий відсоток самогубств, психічних захворювань, вбивств з ревнощів, венеричних захворювань, гепатиту С та різних інших збочень. Франциск I і його найближчі співпрацівники на Ватиканському Синоді про сім’ю богохульно поставили себе вище Святого безсмертного Бога, який створив небо і землю, чоловіка і жінку. Віруючих хотіли ввести в оману і переконати їх, що Бог нібито «примирився» з упалим ангелом – сатаною, і його ділами. Однак програма Бога і програма сатани діаметрально протилежні. Перша веде в небо, а друга – до самознищення і вічного прокляття. Ісус прийшов, щоб знищити діла диявола і своєю смертю дарував світу відкуплення. Ісус прийшов оздоровити зранені відносини між чоловіком і жінкою.
Доцільно поставити собі запитання: чого хотів досягнути Франциск і його колеги документом Синоду? По-перше, хотів дізнатися, якою буде реакція віруючих. По-друге, потребував виявити противників гомосексуалізму серед єпископів і вірних. По-третє – розпочати процес відкритої дискусії про гомосексуалізм і одностатеві пари. Мета проста. Примусовою дискусією змінити ставлення католиків до гомосексуалізму. Йдеться про початок того самого процесу, який вже відбувся в різних протестантських деномінаціях. Спершу – толерантне ставлення до гомосексуалістів, потім – їх прийняття до Церкви, далі – «благословення» одностатевих пар, а на кінець – офіційне прийняття гомосексуалістів в ряди священиків і єпископів. Франциск I веде католиків назустріч антихристу. У віртуальній пісні Франциска I про гомосексуалістів ми, напевно, почули б такі слова: «Плодіться і розмножуйтесь, наповнюйте наші єпископські і священичі ряди, семінарії і монастирі, адже хто я такий, щоб вас судити? Приходьте, наша братня спільнота вас чекає».
Апостол Павло у зв’язку з другим пришестям Ісуса Христа говорив про сина погибелі, який «…противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме» (2 Сол. 2,4). Павло говорить тут про антихриста останніх часів. Франциск I своїми жестами і вчинками довів, що має духа антихриста і готує для нього дорогу. Ватикан своїми вчинками і мовчанкою свідчить про те, що прийняв того ж духа.
Доцільно запитати, звідки прийшов такий упадок серед керівництва Католицької Церкви. Чому в рядах католицьких священиків, в семінаріях і монастирях є така велика кількість гомосексуальних і педофільних злочинів? Гомосексуалізм є прямим наслідком гріха ідолопоклонства, синкретизму (Рим. 1), тобто гріхом проти першої Божої заповіді: «Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з дому рабства… Хай не буде в тебе інших богів, крім Мене!… Не вклоняйся їм і не служи їм!» (Вих. 20,2-6).
Соборний документ «Nostra Aetate» радикально змінив ставлення Церкви до поган, які вшановують демонів і приносять їм жертви. Документ ІІ Ватиканського Собору посприяв тому, що метастази синкретизму проникли в серце Церкви. Переважна більшість католиків, включаючи єпископів і священиків, внаслідок цього прийняли єретичну позицію, що християнство і поганство є дорогами до спасіння. Поганські жертвопринесення демонам були поставлені на рівень відкупительної жертви Єдинородного Божого Сина Ісуса Христа. Таке мислення є прямою зрадою Бога і зневагою відкупительної жертви Ісуса Христа.
Кульмінаційним апостатичним жестом в Католицькій Церкві була зустріч релігійних лідерів в Асижі (1986), організована Іваном Павлом II. В храмі св.ап. Петра і Павла Далай-лама прямо в святилищі разом зі своїми буддійськими монахами мантрував і палив кадило перед статуєю Будди. Цього ідола поставили на кивот замість хреста, який звідти зняли. У мантрах Далай-лама жертвує свою душу і тіло божествам – демонам, а водночас просить їх, щоб у нього втілилися. Це мерзота запустіння на Божому місці. Бог за цей гріх допустив на вибраний народ прокляття, вигнання і зруйнування храму. Беатифікацією Івана Павла II ці гидоти де-факто були проголошені частиною католицького вчення, а через це на Ватикан впала Божа анатема згідно Гал. 1,8- 9. Церковна ієрархія заперечила суть віри в єдиного Спасителя і Відкупителя наших душ. Чи буде Бог на це мовчати?
До керівництва Католицької Церкви (Ватикану) відноситься: «Пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце. Називаючи себе мудрими, вони потуманіли» (Рим. 1, 21-22). «Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові» (Рим. 1, 26-27).
Глобалізаційна гендер-гей ідеологія, просовувана Лісабонською угодою, сьогодні руйнує всі моральні цінності і християнство, а Ватикан мовчить. Сучасна ювенальна юстиція призводить до найжорстокішої тиранії щодо дітей, спричиняє їх деморалізацію і сатанізацію, а Ватикан мовчить. Тут йдеться про злочини проти людяності. Гомосексуалізм і ювенальна юстиція ведуть до автогеноциду Європи і християнських народів Америки і Африки. Відступницька ієрархія своїм мовчанням або алібізмом створює для цих злочинів передумови, і, таким чином, де-факто їх схвалює. На відміну від цього, вчення Святого Письма і Традиція Церкви є наступною: гомосексуальний акт є гидотою. Гомосексуальне мислення і свідоме перебування в таких почуттях є гріхом.
Хто погоджується з відступницькими жестами Івана Павла II в Асижі – з т.зв. духом Асижу, і хто погоджується з гомосексуальною ідеологією Франциска I, той має духа антихриста. Тут здійснюються слова ап. Павла: «Якщо б ми чи ангел з неба проповідували вам інше євангеліє, ніж те, яке ми вам проповідували, нехай буде проклятий (анатема)» (Гал. 1,8-9). Ці слова стосуються не тільки того, хто проповідує інше Євангеліє, але й того, хто прийняв це інше євангеліє. Сьогодні Триєдиний Бог говорить і до тебе: «Відділіться від цього лукавого поріддя» (Ді. 2,40). Як? Відречися єресей і апостазії відповідно до поданого формуляра, визнай свою віру в Ісуса Христа, істинного Бога й істинного чоловіка. Щодня присвяти одну годину на особисту розмову з Богом. Почни читати Біблію. Вчися розрізняти між Духом Божим і духом антихриста.
Зразок формуляра визнання віри:
1) Чи відрікаєшся історично-критичного неомодернізму і духа атеїзму, який є за ним?
Відповідь: (відрікаюся)
2) Чи відрікаєшся духа Nostra Aetate і т.зв. духа Асижу – духа антихриста?
Відповідь: (відрікаюся)
3) Чи відрікаєшся духа гендер-гей ідеології і пов’язаної з нею ювенальної юстиції?
Відповідь: (відрікаюся)
4) Чи відрікаєшся сатани і демонів, особливо тих, які в даний час діють через різні приховані форми магії, ворожіння і спіритизму (гомеопатія, акупунктура, гіпноз, віщування маятником…) і духа Нью Ейдж?
Відповідь: (відрікаюся)
5) Чи відрікаєшся духа, який є в масонстві?
Відповідь: (відрікаюся)
6) Чи віриш, що за нас, а отож і за тебе і за твої гріхи, Господь Ісус Христос помер на хресті і на третій день воскрес із мертвих – а це реально та історично?
Відповідь: (Так, вірю)
7) Чи приймаєш Ісуса Христа за свого Спасителя і чи віддаєш Йому своє життя? (Так)
8) Чи приймаєш заповіт з хреста, виражений словами Ісуса до учня: «Ось Мати твоя!»? (Так)
9) Чи приймаєш в повноті Святого Духа, щоб бути Христовим мартирем, як апостоли? (Так)
Підпис _________________________ Дата ____________2015 A.D.
Це правовірне визнання з підписом залиш собі. В годину смерті воно послужить тобі як паспорт через границю смерті. Кожен хоче бути правовірним християнином, тобто бути спасенним і уникнути вічного покарання. Тому повинен однозначно відректися духа антихриста. Також повинен прийняти Духа Христового (Рим. 8,9) і мусить витривати в боротьбі аж до кінця (Мт. 24,13), навіть ціною мученицької смерті.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
Єпископи-секретарі Візантійського Вселенського Патріархату
https://vkpatriarhat.org/cz/?page_id=27936
Копії:
– Держсекретаріату Ватикану
– Католицьким єпископствам
– Православним єпископам
– Президентам країн Америки, Європи та Африки
– Депутатам Європейського Парламенту
– ЗМІ
Завантажити: Відділіться від антихриста у Ватикані (Великоднє пастирське послання до християн)
