НАВІТЬ НА ЮВІЛЕЇ
Мій батько – відома людина. Нещодавно він святкував свій ювілей. Було запрошено багато людей. Ми з братом хотіли, щоб це не і Господь нам допоміг. У вітанні ми згадали, що татів ювілей випав якраз, коли святкуємо річницю Хрещення України – згадку про важливий крок, який зробив святий Володимир Великий для цілої Київської Русі. Тому ми би хотіли також відновити наші хресні обітниці, які замість нас давали Богові наші хресні батьки. Якраз перед тим, як нам дали слово, прозвучала пісня, яку всі слухали стоячи. Нас слухали також стоячи і вже ніби були готові дати відповіді на ті найважливіші питання в житті: чи вірять, що Ісус є правдивим Богом і єдиним Спасителем, чи віддають в Божі руки своє життя. Всі відповіли «ТАК» і перехрестилися. В той вечір було багато інших чуд, які Господь зробив з любові до нас, за що ми Йому дуже вдячні!
(П.)










