Хабаря давати не буду!
Я працюю в такій установі, в якій не кажу, що дають хабарі, але просто за все треба платити. Раз на рік нам доводиться вирішувати так звані задачі – вище стоячі органи перевіряють, чи ми проводимо достовірні результати аналізів. І ніхто в цьому не сумнівається, що за це потрібно заплатити. Якраз в неділю перед тим я чула проповідь про Наамана, який був зцілений і хотів віддячити пророкові, але той не хотів брати грошей за зцілення. Однак учень Єлисея, Агахаз, подумав, що він хоч трохи з того дару візьме. Ми саме зробили цю контрольну задачу, позбирали гроші, а я відмежовуюся. Але мені незручно, бо ніби, хтось має заплатити мою частину. В кабінеті при всіх я вголос прочитала цю частину Святого Письма. Всі засумували, що ж тепер робити, бо покарання сильне. Там було написано (І Цар.5), що якщо візьмеш виноградники, зерно, то і хворобу того, хто це дарує. «І на тебе впаде та хвороба і на твоїх нащадків». Всім стало страшно, але одна співробітниця все ж таки повезла ті гроші. Дзвонить мені звідти: «Знаєте, наша перевіряюча на лікарняному і нема кому давати». А потім вже не було чому давати, бо було не актуально.
