В НАСТУПНУ Ж СЕКУНДУ

Моя мама має 90 років. У її внука мало бути весілля аж в Росії і вона вирішила до нього поїхати. Крім того вона ходить, спираючись на дві палиці. Ми приїхали в Київ поїздом і ще потрібно було пересідати на метро. Я зовсім не могла їй допомогти, тому що мала дві важкі валізи. І так ми зайшли в метрополітен. Для мами було тяжко їхати ескалатором, а головне, зійти з нього. Я переживала за маму чи вона втримає рівновагу, чи не впаде. Ми опинилися в тяжкому положенні: я не могла поставити сумки і йти допомагати мамі, бо ескалатор рухається безупинно і ми опинилися в потоці людей. В такій безпорадності я почала кликати до Ісуса, взивати Його ім’я. І Господь відразу прийшов на допомогу. В наступну ж секунду за спиною мами з’явився величезний мужчина, взяв маму попід пахи і сказав: «Не бійтеся, я вас тримаю. А взагалі треба було їхати на таксі, бабцю». Він підхопив маму і переніс. А мама у відповідь: «Я не можу їхати в машині, бо мене нудить. Дякую за поміч. Хай вам Бог заплатить.» Так нам Ісус допоміг.

(п. Л.)