Єзекиїл, 36-37 – пророцьке слово
Пророцьке слово, сказане Єзекиїлу у Вавилонській неволі, сьогодні є актуальним для України: «Я освячу Моє велике Ім’я, зневажене між народами…» (36,23). «Я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів. Я дам вам нове серце і новий Дух вкладу у ваше нутро… І вчиню так, що ви будете ходити в Моїх заповідях та берегти і виконувати Мої установи… і будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом… Тоді згадаєте про ваші лихі вчинки та про ваші недобрі діяння і гидуватимете самі собою за ваші гріхи та за гидоти ваші… Тоді народи, що навкруги вас зостануться, зрозуміють, що то Я, Господь, відбудував розвалене і знову засадив спустошене. Я, Господь, сказав, і Я зроблю те» (вірш 25-36).
Незабаром після цього Бог дав пророку Єзекиїлу видіння: велику долину, яка була повна сухих кісток. Бог дає пророку питання: «Чи оживуть ці кості?» (Єз. 37,3). Пророк знає, що згідно з природними законами, ожити не можуть. Але він також знає, що у Бога немає нічого неможливого, що Бог є всемогутній, а тому відповідає: «Господи Боже, Ти знаєш». Бог дає йому завдання: «Проречи над цими кістками і скажи до них: Ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє!». Пророкувати означає говорити в авторитеті Всевишнього Бога. Пророк усвідомлює, що піддається сумнівам через розум і відчуття. Проте, коли він зробив перший крок віри, то визнає: «Я прорік, як мені було наказано» (вірш 7). Отож справжнє пророцтво пов’язане з послухом віри. Пророк нічого не додав і нічого не відняв. Він виступає в силі Божого авторитету зі словами: «Ко амар Адонай Ягве Елогім» (Так говорить Господь Бог до цих костей). Ці кістки символізують старозавітню Церкву – Ізраїль, яка втратила Божого Духа. Віруючі живуть, але є духовними трупами. Це образ і сучасної України. Слово Боже говорить: «Я (Господь) уведу у вас Духа і ви знову оживете». Тобто Той, хто дає життя, є Всемогутній Бог. Як його дає? Так, що уведе до духовно мертвих людей Свого Духа. Потім ці люди спроможні усвідомити свої гріхи чи злочини і чинити покаяння. Потім діє вірш 36, 31 б).
Яка є реакція на пророче слово? «Як я пророкував, виник шум і настав рух». Це протилежність до фальшивого спокою мертвого християнства. Хоча вже створилися умови для життя через пророче слово, все ж в них ще не вселився Дух. Тому Господь знову закликає, щоб пророкував вже не до кісток, а до самого Духа і поставився в силі Божого авторитету зі словами: «Ко Амар Адонай Ягве Елогім: Із чотирьох вітрів прийди Духу та й подихни на цих повбиваних, щоб вони ожили» (вірш 9). Який був результат? «І увійшов до них Дух і вони ожили і повставали на ноги, сила силенна люду» (вірш 10).
І ти у своїй молитві пророкуй до Духа, за прикладом Єзекиїла, щоб настало воскресіння України, Росії та Білорусі.
Завантажити: Єзекиїл, 36-37 – пророцьке слово
