ТАК БУДЕ І НАДАЛІ
Одного дня до мене подзвонив тато і сказав, що у нього виявили пухлину (на щастя – не злоякісну). Тата чекала операція. Я дала йому DVD з свідоцтвом п.Тетяни, яку Ісус як Лазаря воскресив. Вона бачила небо і пекло… На наступний день батько прийшов до мене на роботу і сказав, що дивився фільм і потім додав: “Маю над чим задуматися в своєму житті”.(Мої родичі розлучені, не живуть разом.) На третій день після операції татові було дуже погано, падав тиск. Коли мені вдалося приїхати до нього, йому вже було краще. Відразу витягнув образок з молитвою і каже: “Подивися, будь-ласка, на це. Мені його дала одна жінка, щоб я молився, коли мені було погано”. Це була вервичка до Божого Милосердя.
За декілька днів у тата мав бути день народження і я хотіла, щоб він висповідався. Я розповідала йому про Бога, про те, що не випадково стаються певні речі в житті… Я йому сказала: “Тату, Бог хоче вас обдарувати. Завтра до вас прийде священик.” “Я ще ніколи не сповідався” “Не бійтеся.” І в суботу він посповідався. Він з мамою не мали церковного шлюбу, тому це було можливо. Сповідь тривала годину. Потім священик вийшов і сказав мені: “Лиши його хоча б 10 хвилин наодинці. Це було вперше…” Коли потім увійшла в палату, в нього на очах були сльози. “Тату, сьогодні у вас день народження, Ісус вам простив усі гріхи.” “Дякую.”
Від того часу він щодня молиться вервичку до Божого Милосердя. Господь так дав, що пояснення, як молитися звучало так: на великому зернятку (5 разів) така молитва…, а на малому (10 разів) така молитва… Тому тато на кожному великому зернятку молився вступну молитву, а на кожному малому по 10 разів ту коротку. Я це виявила аж згодом, коли тато сказав, що вервичка триває йому приблизно годину. Я почала йому достеменніше пояснювати, але він сказав, що до цього часу так молився, то так буде і надалі.
Дякую Господу Ісусу, що поволі, але знаходить дорогу до сердець моїх батьків.
Буду за них молитися і надалі.
Іванка ( 25р.)
