ТРЕБА БУЛО МОЛИТИСЯ

Наша спільнота зустрічається на спільну молитву щотижня, а раз на 3 місяці – на молитовні вихідні. Я просив одного брата, щоб прийшов, але він відмовився, бо вже мав все готове, щоб садити картоплю. Але цілу суботу лив такий сильний дощ, що не далося ані голову з хати висунути. Нам погода зовсім не перешкодила, навпаки, ми були щасливі, що Господь допоміг подолати всі труднощі і зібратися на молитву. А Іван потім каявся: «Шкода, що я тебе не послухав, сам старався про свою родину, без Бога. Треба було молитися, а Господь би потім поблагословив: дав би і час, і силу, і погоду. На другий раз буду мудріший!»

(Микола, 56 р.)